Проєкт рішення про те, що країна не підтримує продовження заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України після 15 вересня 2023 року затвердив комітет з питань економічної політики та інновацій парламенту Болгарії.

Про це, повідомляє Forbes Bulgaria.

Десять членів комітету проголосували «за» проєкт рішення, четверо були «проти», двоє утрималися. Остаточне рішення парламент має ухвалити на пленарному засіданні.

У проєкті позиції Болгарії щодо агроімпорту з України йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня надзвичайного заходу щодо заборони імпорту до Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України. Документ дає доручення Раді міністрів вжити необхідних заходів для висловлення цієї позиції.

Проєкт подали депутати від ПП-ДБ, ГЕРБ і ДПС Кирил Петков, Делян Пєєвський, Атанас Атанасов, Хамід Хамід, Румен Христов та Олександр Іванов. Фермери не привітали його, сказавши, що були шоковані рішенням.

Голова Національної асоціації виробників зерна Ілія Проданов заявив, що рішення не містить аналізу наслідків, які виникнуть із нього, а текст «ставить під загрозу болгарських виробників».

За словами Проданова, таке рішення загрожує аграрній галузі в країні. Він попередив, що нинішня напруга в секторі «колись вихлюпнеться надзвичайно масштабно» і заявив, що асоціація захищатиме інтереси виробників «усіма можливими способами».

Проте, уряд Польщі у вівторок ухвалив резолюцію, у якій декларує наміри продовжити заборону на національному рівні, якщо її не продовжать на рівні ЄС. Про це повідомляє RMF24.

Рада міністрів Польщі на засіданні у вівторок ухвалила резолюцію «щодо дій, спрямованих на продовження запобіжних заходів щодо імпорту окремих видів сільськогосподарської продукції з України».

«Рада міністрів закликає Єврокомісію продовжити заборону на імпорт зернових з України після 15 вересня. В іншому разі Польща запровадить власну заборону на національному рівні. Заборона залишатиметься чинною до врегулювання відносин в аграрних питаннях між Польщею та Україною», – йдеться у документі.

У польському уряді заявляють, що не можуть погодитися з тим, «щоб українське зерно дестабілізувало внутрішній аграрний ринок».

«Ми допомагаємо нашим сусідам, але маємо захистити польських фермерів», – підкреслюється в резолюції.

Раніше прем’єр Польщі Матеуш Моравецький анонсував, що Польща «не дасть затопити себе» українським зерном і готується продовжити заборону незалежно від того, яким буде рішення Брюсселя.

Україна наполягає, що одностороннє продовження заборони порушить правила спільного ринку та Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Період «медового місяця» у відносинах України та Польщі добігає кінця. Гострі заяви, що пролунали протягом останніх місяців з високих кабінетів Києва та Варшави, лише посилюють таке враження.

Позиція Польщі, безумовно, викликана політичними причинами – 15 жовтня у сусідній країні відбудуться парламентські вибори, на яких перемога чинної влади не виглядає очевидною.

В такій ситуації чинна польська влада не ризикує втратити голоси польських фермерів, а тому не може погодитися на скасування мораторію. Іронія тут полягає у тому, що мораторій вже вдарив по великому польському бізнесу, зацікавленому у дешевій сировині з України. Проте в умовах наближення виборів їх позиція вже не береться до уваги.

Політичні сили будуть діяти, тримаючи на думці можливість дострокових виборів, а відповідно, скасування мораторію виглядатиме ризикованим кроком і після виборів. Тому рішення Києва оскаржувати анонсовану односторонню заборону з боку Польщі видається цілком логічним кроком.