Сергій Льовочкін знову щільно влаштувався в коридорах президентської канцелярії – точнісінько як за часів Леоніда Кучми, Петра Порошенка та Віктора Януковича. Згодом він просуває в нинішню владу все більше своїх людей, підтверджуючи тим самим реноме “сірого кардинала” української політики. Як Льовочкін примудрився посилити свій вплив на Офіс президента Зеленського, і які амбіції він має.
Про це йдеться в матеріалі “Апострофа”.
Наприкінці березня Національне антикорупційне бюро оголосило про те, що Сергій Льовочкін і його сестра Юлія є фігурантами справи про розкрадання коштів Держінвестпроекту, яким за часів Януковича керував відомий Владислав Каськів, нині – депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ. Таким чином у Ситника вкололи не тільки оточення екс-глави Адміністрації президента, але і Банкову.
Як би там не було, Сергій Льовочкін нарощує на Банковій свій вплив вражаючими темпами, і це може закінчитися проблемами для керівників Офісу президента.
“Льовочкін – дуже досвідчений політик, може вибудовувати різні комбінації, і якщо його підпустити до себе надто близько, то можна і обпектися, як це трапилося з Януковичем. Тобто з ним можна спілкуватися, але не давати важелів впливу, інакше це загрожує наслідками. Хоча Зеленський тримає олігархів і впливових персон, на рівній відстані. Льовочкін може запропонувати якісь кандидатури на різні посади Банковій, але там повинні бути в цьому зацікавлені, і його пропозиції – не 100% гарантія”, – говорить Ігор Петренко.
Не драматизує зростаючий вплив Льовочкіна на ОП Віталій Кулик, який вважає, що останній не безпосередньо причетний до появи Віталія Ковальчука на Банковій.
“Не сказав би, що відбувається магістральне зближення Льовочкіна з Банковою. Просто є позиції, за якими з ним починають розмовляти. Прихід Ковальчука в ОПУ – не заслуга Льовочкіна, але це відкриває йому певні можливості, адже Ковальчук довгий час вже не входить в обойму Сергія Володимировича. Звичайно, вони комунікують, і якщо Льовочкін попросить про щось, то Ковальчук йому не відмовить”, – говорить Кулик.
Політологи вважають, що зближення колишнього “сірого кардинала” часів Януковича з Банковою пояснюється тим, що Льовочкін хотів би убезпечити себе від можливих негативних рішень центральних органів влади по відношенню до нього, в тому числі після того, як в США серйозно взялися за помічника скандально відомого американського політтехнолога Пола Манафорта – Костянтина Килимника.
“За допомогою кулуарних домовленостей Льовочкін намагається побудувати свою взаємодію з Банкової, заодно убезпечивши себе від санкцій на кшталт тих, які застосували до Медведчука і його людей. Але не так і багато зараз людей в орбіті, яких він міг би просувати на посади. Багато хто пішов від нього в 2015-2017 роках, особливо після створення ОПЗЖ. Деякі з них навіть перебувають з ним у конфлікті, і не варто вписувати в його “орбіту” всіх, хто працював з екс-главою АП Януковича”, – говорить Кулик.
Тим не менш, наш герой продовжує тихою сапою просувати у владу своїх людей. І буде посувати тих, чиї позиції, здавалося б, є залізобетонними. Зокрема, мова йде про нинішнього главу Офісу президента Андрія Єрмака. Якого чекає скандал з розслідуванням по “вагнерівцям”, який, судячи з вкрай нервових настроїв всередині ОП, може серйозно відбитися на його авторитеті і впливі. У момент, коли це трапиться, поруч з президентом найближче може виявитися “друг всіх президентів” Сергій Льовочкін зі своєю свитою…
