Українські сили продовжують проводити активні наступальні дії та проривати оборону російських окупантів. Лінії укріплення ворог споруджував дуже тривалий час, і тому ЗСУ доводиться проводити надскладні операції, щоб пробити їх.

Про це одному з українських ЗМІ розповів військовий експерт Олег Жданов. Він зауважив, що масштаб оборонних споруд, побудованих російськими загарбниками на сьогодні є безпрецедентним.

Дійсно, таких ліній оборони ще не будували за всю історію. Аналогів таких об’ємів споруд – три ешелони будівництва та й ще на такій великій ширині – не створювали ні за часів Другої світової війни, ні після неї.

Принаймні років 100 таку потужну лінію оборони не вибудовували,
– підкреслив військовий експерт.

Водночас українські сили при такій щільності оборони та при такому інженерному обладнанні цієї оборони поривають її в лоб.

“Низький уклін нашим Збройним Силам і силам оборони за те, що вони спроможні виконувати такі складні завдання”, – наголосив Олег Жданов.

В той же час західні експерти дуже позитивно оцінюють перші кроки під час контрнаступу ЗСУ та вважаю, що наразі українські оборонці ще не дістали усі “козирі з рукавів”. Як зазначив іноземний експерт Френк Ледвідж: По-перше, більшість наявної зараз інформації надходить, так би мовити, “через тьмяне скло”. Але можна сказати, що досі ми ще не бачили застосування основних українських сил. Є чотири окремі напрямки, на яких, вірогідно, йде наступ, але не на повну силу.

“Гадаю, частково це тому, що у більшості цих місць ЗСУ ще не досягли перших рубежів російської оборони – цих сильних опорних пунктів, які зводилися протягом зими. Але вони (ЗСУ – Ред.) добре просуваються. Краще, або ж принаймні так само добре, як і можна було б очікувати. Та основного наступу за участю головних сил українських бригад поки ми не бачимо”, – зазначив він.

Отже, на схід від Каховського водосховища, яке зараз висихає, іде напрямок на Токмак. Схоже, що сили на цьому напрямку рухаються до цього надзвичайно важливого залізничного вузла – Токмака. Далі маємо Благодатне та Нескучне на захід від Донецька, які розташовані на маріупольському напрямку. Але просування на цьому напрямку може зайняти багато місяців. Є також Бахмут і, знову ж таки, є Кремінна на північному сході, яка пригадується ще з торішніх боїв за Сєвєродонецьк.

“Відверто кажучи, ми не знаємо, який з цих напрямків буде головним. Ми можемо лише припускати, а насправді все станеться в іншому місці. Українці чудово вміють використовувати військове маскування, і можна очікувати, що вони вдадуться до цього знову”, – додав експерт.

Щодо російської оборони і чи є у росіян ще “тузи в колоді”, які могли б зашкодити українському просуванню він зазначив наступне:

“У цьому сенсі маю лише одне побоювання і це – авіація. Але українці цілком це усвідомлюють. Вони будуть обережними, щоби не виходити за межі своєї протиповітряної оборони з тим, щоби їх не змогли вирахувати та уразити безпілотники та артилерія. Це одна з причин, чому просування відбуватиметься доволі повільно.

Але в тому, що стосується звичайних збройних сил – ні, у росіян немає козирів. Вони вже кинули в бій свої основні сили. Вони вкрай виснажені, а на стратегічному та оперативному рівнях їхнє командування сиплеться. Вони вже у біді й так буде і надалі. Як “собака на сіні” вони можуть далі вдаватися до таких дій, як руйнування дамб або ударів по цивільній інфраструктурі. Але на військовому фронті – ні, вони вже використали усі свої “козирні карти””, – підсумував Ледвідж.