Керівник Центру громадської аналітики “Вежа” і голова благодійного фонду “Нова дорога” Валерій Клочок розповів, що основним завданням Мюнхенської безпекової конференції було розроблення інструментів, які допоможуть Україні повернути всі свої території.
Він підкреслив, що втрата цих територій стане найнебезпечнішим прецедентом в Європі після Другої світової війни, оскільки це означатиме перекриття кордонів шляхом агресії. Крім того, Валерій Клочок вказав на необхідність надання Україні гарантій того, що Росія не буде знову нападати.
Також було зауважено, що кордони України мають бути відновлені до стану на 1991 рік. Крім того, як гарантія має бути розглянуте саме вступ України до НАТО після війни. На цьому наполягав Крістоф Гойсґен, колишній радник Ангели Меркель та голова Мюнхенської конференції.
“Гойсґен наголошував, що на даному етапі треба надати Україні все можливе, щоб вона змогла досягти цих цілей, — акцентує Клочок. — На жаль, такі вимоги не пролунали в пресі, а Мюнхенська конференція лише критикувалась”.
Сьогодні риторика Німеччини щодо відносин з РФ кардинально змінилась, зазначає експерт. Німеччина є провідною державою, яка з усіх європейських найпотужніше допомагає Україні — погодилась виділити понад 15 млрд євро.
“Треба розуміти, що на подібних конференціях не голосують руками за те чи інше рішення, — зазначає Клочок. — На них визначають, хто, що і як може зробити для безпеки у Європі”.
Наприклад, на конференції обговорювалась можливість створення європейської армії на зразок автономії НАТО. Тому варто ставитися з певним скепсисом і обережністю до критики конференції та її результатів, яка відображається у різних виданнях. Хоча у Мюнхені звучала і негативна риторика, проте результати конференції є більш оптимістичними, ніж песимістичними, зауважує Клочок.
