Стало відомо про нові деталі спеціальної операції Головного управління розвідки поблизу Запорізької АЕС.
Десантування продовжувалося близько двох місяців.
Про це розповів командир групи ПЗРК спецпідрозділу «Артан» Олександр на псевдо Лютий в інтерв’ю українському виданню.
Лютий розповів, як вступивши до «Артану», воював у складі штурмових груп. Зазвичай така група налічує 30 людей. Олександр очолює і формує групу ПЗРК, яка забезпечує захист від ворожої авіації під час спецоперацій «Артану». У ній до 15 бійців.
Одним із перших завдань, у яких він брав участь, стала висадка в тимчасово окупованому місті Енергодар Запорізької області, що біля атомної електростанції.
«Тоді було вже досить холодно, а це була висадка на човнах. Було складно. Детальний список завдань, які ми тоді виконували, розкривати не можу, але нам вдалось їх виконати», – розповів Олександр.
Повідомляється, що ця операція тривала близько двох місяців – від початку вересня до кінця жовтня.
«Там ми постійно – майже кожні два дні – влаштовували такі собі набіги Дніпром, щоби спровокувати росіян укріплювати саме ту ділянку. Це своєю чергою послужило на користь Херсонському напрямку», – пояснив Лютий.
Варто додати, що спецпідрозділ «Артан» з’явився навесні 2022 року. Спочатку в ньому було десятки людей, а тепер — кілька сотень. Групи цього спецпідрозділу виконують найскладніші завдання, від штурмових операцій до диверсійно-розвідувальних дій. Зазвичай до спецпідрозділу приєднуються багато військових із ЗСУ. Вони проходять суворий відбір і спецперевірки — тестовий контроль, дослідження історії особи й поліграф. Ці перевірки мають на меті з’ясувати людину, її менталітет і рівень агресивності. У «Артані» є люди різних професій.
У серпні 2022 року спецназівці ГУР здійснили операцію, перетинаючи на човнах Каховське водосховище, яке на той час ще було повноводним, в районі Енергодару.
Під час першої операції бійці висадилися біля Енергодару, але не змогли закріпитись. На думку командира підрозділу Шамана, їм забракло артилерійської підтримки. Пробувши на лівому березі Дніпра, спецназівці вимушено відступили під тиском переважаючих сил противника.
Проте ГУР не залишало спроб звільнення Енергодару та ЗАЕС. Бійці ще двічі намагалися висадитись на лівому березі Дніпра. В останній з цих спроб брали участь кілька сотень людей, однією з яких був Вадим Попік, командир Іноземного легіону. Він згадує, що у цих акціях брали участь навіть бійці з інших країн. Зокрема, новозеландці, які мали необхідний досвід, могли довго перебувати у воді та виконувати завдання.
З кожною операцією бійці ГУР набиралися досвіду, проте й окупанти ставали дедалі більш підготовленими. У момент третьої десантної висадки загарбники підвели до берега важку військову техніку, зокрема танки. Тому українським спецназівцям знову не вдалося закріпитись і вони відступили.
Також енергодарські операції відіграла ще одну роль: навчили тактики річкового та морського десантування.
Раніше начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов розповідав, що представники української воєнної розвідки тричі здійснювали спроби звільнити тимчасово окуповану Запорізьку АЕС у місті Енергодар.
«На момент проведення операції ГУР окупанти мали намір підключити Запорізьку атомну електростанцію до своєї енергосистеми. Якби їм це вдалося, Кремль міг би забезпечити тимчасово окупований Південь України та Крим електроенергією. Це могло б допомогти Москві зміцнити свою позицію у регіоні та вплинути на ситуацію в українському конфлікті», — йдеться у повідомленні.
Декілька десятків бійців ГУР рухалися на цивільних швидкохідних човнах — тоді вони ще не мали спеціальних військових плавзасобів. Досвіду проведення таких операцій спецназівці ГУР теж не мали.
