Поки що Чауса розглядають більше як свідка, ніж обвинуваченого. Зрештою, саме його статус у слідства і буде вирішальним у його долі.
Про це пише видання “Главред”.
Колишнього суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса відправили під цілодобовий домашній арешт з охороною СБУ.
Чому суд обрав саме такий “м’який” запобіжний захід? Звісно, усі нюанси ще треба буде уточнити у юристів, але ситуація виглядає так, що згідно з чинним законодавством у випадку, коли хтось підозрюється у злочині, що не має відношення до вбивства, суд не може визначити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без встановлення суми застави.
Аналогічне питання, до речі, раніше виникало й у випадку із Медведчуком. Все дуже просто – якщо б Медведчука заарештували, то судді довелося б встановлювати суму застави (яку б він, безперечно, виплатив і фактично був би вільний). У випадку Чауса те саме – якщо йому призначили заставу, обов’язково б знайшлися ті, хто її вніс. А оскільки уся ця історія із його зникненнями і появами наштовхує на думки про те, що є люди, зацікавлені у його зникненні раз і назавжди, щоб він не давав ніяких свідчень, то, відповідно, є сенс його охороняти.
Історія з Чаусом, найімовірніше, не матиме якихось міжнародних наслідків. Тут питання лише у тому, чи будуть НАБУ далі проводити дії, які безпосередньо стосуються цієї справи, як це завершиться у суді, чи будуть резонансні свідчення з боку Чауса. Сам Чаус не настільки цікавий західним партнерам – їм цікавіше, по-перше, збереження НАБУ як фактору української політики у поточному вигляді, по-друге, факти і підтвердження того, що Україна бореться з корупцією бодай у вигляді якихось показових судових процесів.
Нагадаю, що проти Чауса відповідні слідчі дії були розпочаті ще у 2016 році, однак тривалий час про це особливо не згадували. Для того, щоб відповісти на запитання про те, чому його справа набула такого розголосу лише зараз, для початку треба зрозуміти, що він конкретно казатиме, але, швидше за все, у ньому дехто з українських політиків вбачає певний ризик.
Чому справа Чауса не стане Вотергейтом для ЗеленськогоІ те, що така увага до Чауса прикута саме від оточення Порошенка, наштовхує на думку, що екссуддя справді може бути носієм неприємної для п’ятого президента інформації. Судячи з усього, поки що Чауса розглядають більше як свідка, ніж обвинуваченого. Зрештою, саме його статус у слідства і буде вирішальним у його долі. Надання свідчень – це для нього можливість уникнути подальших зникнень у невідомому напрямку.
Однак усе те, що він скаже, вже не є чимось вирішальним. В Україні зі справи Чауса з невідомих причин зробили якусь масштабну політичну подію – мовляв, він дасть свідчення і когось ними “поховає”. Але компромат вже не діє – у політиків є достатньо стабільна електоральна база і, як показала справа Медведчука, похитнути її практично неможливо.
Тому важко уявити, що Чаус скаже щось таке, що за своєю значимістю перевищить ту саму справу Медведчука. Відтак не варто переоцінювати і політичні наслідки його заяв – швидше за все, вони будуть локальними.
