Канцлер Німеччини Олаф Шольц висловився за радикальні реформи в Євросоюзі, щоб підготуватися до прийняття нових держав.
Про це пише Reuters.
Шольц заявив, що у розширеному Союзі розбіжності між державами-членами зростатимуть у тому, що стосується політичних інтересів, економічного впливу та систем соціального забезпечення.
“Там, де сьогодні потрібна одностайність, ризик того, що окрема країна скористається своїм правом вето і завадить решті просуватися вперед, зростає з кожною додатковою державою-членом”, – пояснив він.
“Тому я запропонував поступовий перехід до голосування за принципом більшості у спільній зовнішній політиці, а також в інших сферах, таких як податкова політика, — чудово розуміючи, що це також матиме наслідки для Німеччини”, — сказав він.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловився проти реформи у ЄС, яка полягала би у відмові від повної одностайності країн-членів у рішеннях щодо зовнішньої політики.
Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький виступив проти відмови від принципу одностайності у ЄС.
Додамо, Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав до розширення Європейського союзу, щоб у результаті включити до складу блоку Україну, Молдову та Грузію.
Про це він заявив під час виступу у Карловому університеті у Празі.
У промові, під назвою “Європа – наше майбутнє”, він сказав, що “ми повинні набагато сильніше використовувати вплив нашої об’єднаної Європи”.
Шольц підкреслив прихильність Німеччини до розширення ЄС, наголосивши, що це відповідає інтересам Європейського Союзу.
“У наші дні знову постає питання, де проходитиме майбутня розділова лінія між цією вільною Європою та неоімперською автократією”, — додав він.
Він також закликав країни ЄС “згуртувати лави, вирішити старі конфлікти та знайти нові рішення” і заявив, що Німеччина підтримуватиме Київ “стільки, скільки потрібно”.
Нагадаємо, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в інтерв’ю “Європейській правді” заявила, що реалістичний час відкриття переговорів про членство у ЄС – 2023 рік.
“Абсолютно реалістично виглядає 2023 рік. ЄС почав з нами працювати не 23 червня. Ми підготували майже 6 тисяч відповідей на запитальник і ми це робили разом з ЄС. Тому що всі реформи, які ми робили, ми робили спільно на виконання Угоди про асоціацію.
Тобто, розуміння України дуже велике. Тому певні процедури – такі, як скрінінг, оцінка ринків, законодавство – це не те, що потребуватиме років, а це вже робота, яку треба оформити. Тому абсолютно реалістично перейти до перемовин після всіх оцінок вже в 2023 році”, – зазначила Стефанішина.
На запитання про те, чому посол ЄС назвав можливим строком “другу половину 2023 року”, вона пояснила, що Євросоюз робить прогнози за обережнішим сценарієм.
За її словами, більша ясність щодо початку перемовин з’явиться під кінець 2023 року, коли зберуться на зустріч президенти ЄС і України.
За оцінками Стефанішиної, Україна спроможна виконати вимоги у рамках переговорів протягом навіть трьох років і мова точно не йде про десятиліття.
“У нас жорстка позиція, яка полягає в тому, що ми взяли ініціативу в свої руки. Ми не чекаємо і не сидимо, допоки ЄС нам розкаже як далі рухатися в ЄС. Ми не хочемо йти слідами останніх країн розширення, ми не хочемо бути частиною балканського формату розширення – тому що кожна хвиля розширення має свої певні історичні аспекти.
Україна отримала формальний статус лише в червні, але до цього ми зробили дуже багато – дуже багато провели реформ, виконали дуже багато зобов’язань по Угоді про асоціацію, що, в принципі, в умовах війни уможливило важливі рішення: транспортний безвіз, приєднання до європейської енергосистеми, анулювання тарифів і квот, і багато-багато речей, які ще стануться на початку року”, – пояснила віцепрем’єрка.
