Нові критерії Кабміну поділяють агентства-посередники на групи ризику, але експерти вже критикують ці зміни.

До агентств-посередників, які допомагають українцям влаштуватися на роботу за кордоном, висунули нові вимоги. Кабмін переглянув діяли з 2008 року критерії оцінки ризику таких компаній. До сьогоднішнього дня всі вони вважалися високоризиковими, отже, їх могли перевіряти не частіше 1 рази рік, що дозволяло недобросовісним фірмам шахраювати, пропонуючи громадянам неіснуючі вакансії, місця без оформлення або навіть примушувати працювати за кордоном, що тягне вже на торгівлю людьми, пише Корупція.Інфо

Популярне: ТЕРМІНОВО! У Києві розстріляли Mercedes: водій загинув, двоє дітей у лікарні

Втім, нові критерії не містять уточнень видів шахрайства, а розділяють компанії на групи по фактичній чисельності працевлаштованих за кордоном, наявності обґрунтованих скарг; кількості виявлених перевірками порушень; терміни ведення діяльності. Для кожної з груп прописали окремі умови і частоту перевірок, зменшивши їх до 1 разу на 2-5 років, в залежності від ризику.

Чорний ринок не зачепили

З новими критеріями можна було б миритися, якби не істотне «але» — в реальності їх знову встановили тільки для 946 ліцензованих фірм України, журяться у Всеукраїнській асоціації компаній міжнародного працевлаштування. 550 займаються працевлаштуванням по всьому світу, 400 — крюїнгові — тільки для моряків.

В ідеалі, нові критерії повинні були б допомогти прибрати або хоча б потіснити сірі і неліцензовані компанії, а також приватних посередників. Їх сьогодні не менше 10 тис., А їх послугами користуються до 90% громадян, що виїжджають на заробітки, і в 7-8 випадках з 10, такі компанії надають неякісний сервіс або, ще гірше, виявляються відвертими шахраями.

«У нас якщо не 15 тис., то 10-12 тис. — це організовані структури, які мають офіс і персонал, а якщо додати агентів соцмереж — то ще більше. При цьому ліцензованих структур в 10 разів менше», — розповів директор агентства з працевлаштування за кордоном Олександр Оськін.

Як зазначає Оськін, кожен другий приходить в його компанію здобувач роботи за кордоном уже стикався з нечесними посередниками, які підсовували йому неправильно оформлені або недостовірні документи, які спричинили відмову роботодавців, або не могли гарантувати вакансію і заявлені умови роботи.

Згідно зі статистикою Всеукраїнської асоціації компаній міжнародного працевлаштування, тільки 9% тих, хто виїхав українців (5-7 млн осіб) отримували інформацію або супровід по роботі за кордоном від офіційних компаній. Решта їде по знайомству або через «ліві» фірми.

Це підтверджують і цифри реального працевлаштування українців в Польщі, яка є одним з небагатьох в ЄС відритим ринком для наших заробітчан. У 2015 році ця країна видала всього 780 тис. запрошень на роботу, з них — 760 тис. дісталося українцям. Але через ліцензованих посередників пройшло не більше 100 тис. осіб, стверджують у профільній асоціації. А легально в Польщі працює не більше 500 тис. наших співвітчизників.

«Якщо допустити, що кожна з 550 ліцензованих компаній в середньому влаштувала по 250 осіб, то отримаємо 100 тис. осіб. Порівняйте цю цифру з 760 тис. виданих робочих віз і ви отримаєте всього 10-15% легальної відправки робітників. Картина по інших країнах ще гірше», — зазначив президент асоціації Василь Воскобойник.

Такий низький показник — це обдурені, а іноді і обкрадені шахраями люди, втрати «заробітчанської» валюти для країни і недобір податків для бюджету.

«Суть нових правил — боротьба з шахраями. Але ними не є компанії, які пройшли тривалу і важку процедуру отримання ліцензій. А де боротьба з підробленими документами, компаніями без ліцензій і навіть реєстрацій. Правоохоронні органи не займаються такими організаціями. Хто і як їх контролює?», — дивується Оськін.

Групи ризику

Своїм новим документом Кабмін встановив три групи ризику, вважаючи, що цими критеріями він послабить зарегульованість ринку:

Високий ризик: у цю групу входять компанії, які за рік влаштували на роботу до 50 осіб; на них надійшло понад 2 обґрунтованих скарг про матеріальний збиток або порушення законних прав фізичних/юридичних осіб; перевірками виявлено понад 5 порушень; термін діяльності — від 3 до 5 років;

Середній ризик: за рік працевлаштували від 51 до 250 осіб; надійшло понад 1 обґрунтованої скарги; перевірка виявила від 2 до 5 порушень; термін діяльності — від 1 до 3 років.

Незначний ризик: компанії, що не потрапили в 2 попередні групи.

Учасники ринку, навпаки, оцінюють нові критерії як оновлений інструмент недобросовісної конкуренції. Вважають — критерії не опрацьовані і суперечливі. Так, наприклад, кількість планових перевірок, начебто, зменшили. Але, в той же час їх наявність тут же підв’язати до появи скарг, навіть не уточнивши, як встановлюватимуть їх обґрунтованість.

«Людина при пошуку роботи представила рекрутеру документ, що він зварювальник 6 розряду, а по приїзду на місце роботи не зміг навіть включити зварювальний апарат. Роботодавець його не взяв. Він пише скаргу, посилаючись на свій документ про розряді. З точки зору наявності папірця — правий він. Але по кваліфікаційним вимогам — ні. Це обґрунтована скарга? На чию сторону встане перевіряючий?», — навів приклад Воскобойник.

«Ми пропонуємо відразу кілька вакансій. Законодавство Польщі дозволяє людині змінювати місце роботи і отримувати нове запрошення вже по приїзду в країну. І як нам прорахувати, де клієнт в результаті виявиться незадоволений», — додав Оськін.

Також в високо ризикову групу потрапили компанії, що працюють на ринку від 3 до 5 років, а структури з діяльністю від року — в середньо-ризикову категорію, хот давно підтверджено статистикою — 80-90%, що знову відкриваються фірм закриваються через рік роботи. Аналогічні питання у експертів і до кількості скарг, число яких встановили рівним для різних груп, або виявлення порушень і їх суті.

«Працювала як-то в компанії, яка вирішила взяти ліцензію на працевлаштування фермерів в Канаді. Але потрібно було пройти складні дозвільні процедури і тривале оформлення документів в посольстві. Поки все погоджували ліцензія закінчилася. За цей час 4 рази приходили перевірки, хоча вони навіть нікого ще не відправили за кордон. В результаті, директор вирішив ліцензію не продовжувати», — розповіла HR-експерт порталу з працевлаштування Тетяна Пашкіна.

Цінник — головний аргумент

В основному, нові критерії зачеплять тих, хто вже працює легально, а також компанії, які в принципі не проти вийти з «сірої» зони. І це тільки відстрочить можливості з проведення збалансованої міграційної політики, вважає Василь Воскобойник.

Замість питань регулювання офіційної частини ринку, уряд має посилити боротьбу з недобросовісними компаніями, скажімо, проводячи роз’яснювальну роботу серед українців і перевіряючи легальність посередників, вважають експерти. Втім, є одне «але»: чиновники хоч греблю гати можуть пояснювати, що краще працювати з офіціалами, але для людей на перше місце виходить вартість послуг, а у «сірих» посередників вона однозначно нижче, ніж у офіційних.

Але все ж, впевнені в компаніях, контролерам варто постаратися. «Нелегальні фірми навіть шукати довго не треба, достатньо відкрити відповідне оголошення в інтернеті або взяти рекламу у метро. На друкованої рекламної продукції повинні бути вказані дані ліцензії, її номер, реквізити підприємства. За цією інформацією можна встановити на яких підставах надають послуги. Тільки так ми виведемо ринок з тіні. Адже у нас могло б бути як Польщі — 15 тис. офіційних представників», — зазначив Оськін.