Від 7 лютого валютні операції в Україні відбуватимуться згідно із новим законом "Про валюту і валютні операції".

Від 1993 і до цього часу обіг валюти в країні визначався декретом "Про систему валютного регулювання і контролю", який містив достатньо радянських рудиментів, а також низкою інших нормативних актів. Загалом їх було понад 50. Крім того, до них було внесено понад 300 поправок.

Відтак, у банківських колах кажуть про "історичність" запровадження нового регулювання, і про те, що віднині "тотальний валютний контроль" буде замінено на правило "все, що не заборонено, – дозволено", а країна поступово наблизиться до вільного руху капіталу, потрібного і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам.

Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом

Нова система передбачатиме понад 20 послаблень на валютному ринку.

Водночас і у Нацбанку, і у комерційних банках визнають, що далеко не всі нововведення запрацюють одразу ж з 7 лютого. Проте вони очікують, що поступово і юридичні, і фізичні особи звикнуть до того, що нагляд здійснюватиметься лише за "ризикованими операціями".

Разом із тим, у Нацбанку попереджають, що у разі "настання кризових явищ", що будуть підтверджені Радою НБУ, можливе тимчасове повернення до певних обмежень у валютному регулюванні.

Зміни для бізнесу

В НБУ кажуть, що у першу чергу зміни стосуватимуться валютних операцій юридичних осіб – банків, компаній та підприємств. Саме тому там розраховують, що нові валютні правила мають покращити загальний бізнес-клімат в Україні.

"Можливо, фізособи не сприймуть це позитивно, але для нас лібералізація – це у першу чергу поліпшення бізнес-клімату для українського бізнесу та іноземних і українських інвесторів", – заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.

Він каже, що найбільша лібералізація стосуватиметься саме банківської системи, – для них "лібералізація буде майже повною".

Наприклад, банки зможуть купувати усі інвестиційні папери, що існують у світі.

У Нацбанку так підсумовують головні зміни на валютному ринку, що почнуться з 7 лютого 2019 року
Що стосується підприємств, то відтепер вони матимуть не півроку, а рік, аби розрахуватися за експортно-імпортними контрактами.

Індивідуальні ліцензії на валютні операції, що видавалися на конкретну суму і термін, будуть замінені на так звані е-ліміти.

Компанії матимуть право інвестувати за кордон до 2 млн євро на рік без отримання таких дозволів.

На операції, сума яких не перевищує еквівалент 150 тис. грн, валютний контроль взагалі не розповсюджуватиметься.

Ці два нововведення мають значно полегшити експорт, вважають банкіри.

Юридичним особам дозволять вільно користуватися рахунками за кордоном (крім переказів коштів з України на такі рахунки).

Втім, як зауважує Олег Чурій, відкриття рахунку за кордоном – не проста справа, якщо враховувати вимоги фінансового моніторингу.



"Раніше це відбувалося на підставі індивідуальної ліцензії. Але ми бачили, що ці заходи не є ефективними. Вони створювали зайве навантаження і на Національний банк, і на комерційні банки та їх клієнтів. Тепер це буде набагато легше. Проте відкрити рахунок за кордоном для компанії не завжди просто, там завжди будуть питати походження коштів, мету відкриття рахунків. Але для "білих" українських компаній це буде можливо".

Бізнесу стане простіше позичати за кордоном, – реєстрація зовнішніх позик Нацбанком скасована. Щоб розплатитися із зовнішніми боргами, компанії зможуть накопичувати валюту на своїх рахунках. Вони також зможуть отримувати кредити на свої рахунки за кордоном від нерезидентів.

З'явиться й можливість хеджувати валютні ризики, тобто захищатися від майбутніх коливань курсу. Втім, як вважають у банківських колах, цей інструмент поки що навряд чи буде популярним серед українських компаній, адже звички страхування валютних ризиків поки що немає.

Втім, певні валютні обмеження залишаються. Зокрема, і норма про обов'язковий продаж 50% валютної виручки. Проте вже з 1 березня його буде знижено до 30%, і, як каже Олег Чурій, мета НБУ полягає в тому, аби з часом взагалі відмовитися від обов'язкового продажу валюти.

Крім того, фізичні особи і надалі не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для онлайн розрахунків з іноземними партнерами.

Зміни для населення

Відтепер можна буде купити валюту он-лайн, але старі обмінники все одно збережуться
Натомість фізичні особи матимуть можливість обмінювати валюту онлайн на суму до 150 тис. грн на день.

Попервах така послуга буде не скрізь. Проте згодом, каже Олег Чурій, її запровадять більшість банків.

Водночас, додає він, і звичні обмінники існуватимуть, "поки існуватиме тіньова економіка".

ПриватБанк заявив, що запустить послугу онлайн-обміну валют у Приват24 та всіх терміналах самообслуговування банку з 00:01 7 лютого 2019 року.

Як повідомила прес-служба банку, така послуга буде доступна через інтернет-банк Приват24, мобільний додаток Privat24, і сервіс обміну валют у терміналах самообслуговування.

У режимі онлайн можна буде купувати та продавати євро та американський долар. Продаж валюти онлайн буде здійснюватися за поточним комерційним курсом банку без додаткових комісій.

У ПриватБанку твердять, що онлайн обмін валют дозволить миттєво купувати та продавати долари та євро для зарахування на валютні картки або депозити з банківських карток у гривні у межах встановленого НБУ ліміту до 150 тис. грн на добу.

"Якщо в клієнта немає валютної картки, інтернет-картку в доларах або євро можна оформити безкоштовно прямо в Приват24 за кілька секунд", – йдеться у повідомленні.

Крім того, що фізичним особам дозволять купувати валюту онлайн, "зникне необхідність в отриманні ліцензій для інвестування за кордон".

"Все відбуватиметься в рамках лімітів", – повідомив заступник голови НБУ Олег Чурій, уточнивши, що ліміт для фізичних осіб підвищать з 50 тис. доларів до 50 тис. євро.

За новими правилами у 10 разів збільшується і ліміт на валютні перекази за кордон без відкриття рахунку – він становитиме еквівалент 150 тис. грн на рік.