Типова українська історія: як Вітренко заплутався між відповідальним соціалізмом і вільним капіталізмом.

Про це пише журналіст і блогер Юрій Романенко на своїй сторінці у Фейсбуці.

Верховна Рада вкотре кинула Юрія Вітренка, не давши необхідної кількості голосів за призначення його на посаду першого віцепрем’єра.

Проблема Вітренка в тому, що у своїх спільних з Офісом президента спробах призначення на пост першого віцепрем’єра він так і не визначився, хто він – ринковик чи соціаліст.

З одного боку, Вітренко втягнувся у гру під назвою “Зменш ціну на газ для населення”, в яку йому запропонував пограти Офіс президента. Зеленський ще сам не розуміє, як йому у найближчому майбутньому відгукнеться вся ця історія з ручним обмеженням тарифів, яка зрештою закінчилася пшиком. А ось Вітренко мав би чудово розуміти. Тому що якщо ти адепт ринку, то ти не маєш підтримувати всі ці історії з державним регулюванням ціни і розповідати про соціальну державу, яка у прагненні захистити український народ мала обмежити ціну на рівні 6,99 грн за 1 м3. А якщо ти соціаліст, то тоді не розповідай, чому українці не мають права взимку отримувати газ за літніми цінами, коли твій експартнер Коболєв закачав у газові сховища дешевий газ ще влітку і монопольно сидить на приблизно 16 млрд кубів дешевого газу українського видобутку на рік і намагається продавати його взимку за ціною, втричі дорожчою. Тут, як то кажуть, треба або хрестик зняти, або труси надіти.

У понеділок на “Свободі слова” на “Україні” кумедно було спостерігати, як Вітренко спочатку пояснював Гройсману, що в Україні влітку картопля коштує чотири гривні на базарі, а взимку вже, мовляв, 15, тому та сама логіка працює і на ринку газу. Тому українці не мають права отримувати дешевий газ узимку, тому що є ринок. А вже за три хвилини доводив, що держава має завжди стояти на сторожі соціального захисту громадян і показувати силу, якщо раптом ціна виявляється занадто високою. У підсумку, якщо продовжувати порівняння Вітренка, уряд видав декрет із забороною супермаркетам продавати картоплю дорожче ніж по 12 гривень за кіло, абсолютно не з’ясувавши, а що ж відбувається на овочебазі, звідки вона надходить.

У цьому й проблема, що і Вітренко, і сама влада опинилися на розтяжці. Коли з одного боку є державний “Нафтогаз” та інтереси його менеджменту монопольно сидіти на дешевому газі “Укргазвидобування”, і ніхто його більше на ринку отримати не може, а з іншого – бажання відзвітувати про результати зниження ціни на газ. У підсумку ухвалили вольове рішення притиснути газопостачальні компанії Фірташа та інших власників (які ще виставлять свій рахунок державі за ручне регулювання ціни, продемонструвавши свої контракти із закупівлі газу в Європі), пояснивши всьому населенню, що основне зло у нас, виявляється, засіло в роздробі. Тобто у самому кінці довгого ланцюжка, де на кожному етапі – немалий заробіток, і зовсім не факт, що найбільша маржа саме наприкінці. Але кінчик хвостика все-таки відрізали і гордо його показують громадськості.

І начебто у нас немає абсолютно кривої і косої моделі газового ринку, в якому у нас у “Нафтогазу” монополія на 80% дешевого українського газу, а він сам ще й хоче перерозподілити роздрібний ринок під себе. А над цим усім ще й формула “хаб плюс”, яка взагалі не має на увазі дешевої ціни на газ для простого українця. І навпаки – відмінно виправдовує, чому український газ за, умовно кажучи, три гривні в підсумку “соціально відповідальний” “Нафтогаз” продає по сім гривень населенню і всім охочим. Або, як гучно заявили в НАК кілька днів тому, – по 6,86.

Тому вийде все дуже просто. Навіть за лютий простий українець отримає платіжку, від якої він можливо прозріє дещо менше, ніж від платіжки за січень, але прозріє все одно. Особливо на тлі того, що президент йому вже повідомив, що проблему вирішено. Відносини з МВФ напередодні рішень щодо траншу напружили. Європейців із так званим анбандлінгом за ніс водимо так, що вони вже прямим текстом говорять, що вам було б непогано хоча б якусь частину газу “Укргазвидобування” віддати на ринок, і тоді, можливо, ситуація трохи змінилася б. Може, і не потрібно було б ніяких 6,99 у ручному режимі вводити.

Вітренко має нарікати не на групи впливу всередині “Слуги народу”, а на те, що він спочатку вплутався в авантюру. Водночас будучи професіоналом, який чудово розуміє, де є проблема і як би її варто було вирішувати, пішов на підтримку відверто реактивних і непродуманих рішень.

Я не бачу в цій ситуації жодного, хто переміг. Програли всі. Легким переляком відбувся, можливо, лише Коболєв, швидше добігши до кабінету Зеленського і поламавши всі невигідні для себе наразі рішення. Водночас Зеленський сам вибрав такий підхід, коли з питань розв’язання кризи його консультують не незалежні люди, а одна з причин цієї самої кризи в особі CEO газової держмонополії, яку зі зрозумілих причин узагалі не цікавить соціальна відповідальність, про яку говорить президент. Власне кажучи, це відбувається тому, що Зеленський самоусунувся від розрулювання конфліктів інтересів груп впливу. Тому групи впливу органічно входять у ці конфлікти самі і рулять як можуть. Кожна на своєму відрізку, змінюючи баланс щодня.

У підсумку все прогнозовано. Ніякої якісної зміни ситуації. Ніякого відчутного зниження ціни на газ. Ніякого усунення причин, що призвели до невдоволення людей і зумовили рухи перших тижнів нового року.

І провал Вітренко – це лише квінтесенція всього цього шоу з тарифами, в яке влізла влада, не знаючи, як буде з нього виходити. Звідси і результат.