20-річному курсанту В’ячеславу Золочевському, єдиному, хто врятувався в катастрофі Ан-26-го під Чугуєвом, дозволили вийти з лікарняної палати на вулицю. У хлопця струс головного мозку, забої та опіки.

В’ячеславу важко згадувати той день, але дещо про останній політ Ан-26 він розповів у сюжеті ТСН.19:30.

Зазначається, що хлопець перебуває у Харківському військовому шпиталі.

Мама В’ячеслава Ірина згадує, як вперше після катастрофи побачила сина.

«Славік припідняв голову. Він був весь у крові та казав “Мамо”. Я ночі не сплю. Просто не можу відійти від тієї ночі», — згадує жінка.

За її словам, в п’ятницю Слава їй подзвонив і попередив, що від шостої до дев’ятої вечора буде в небі. Уже близько 21:00, майже відразу після трагедії, Ірина побачила в соцмережах відео літака, що палав.

«Я скрізь шукала очима сина. Це був якийсь страшний сон. Скільки хлопців не повернулося…», — каже мама курсана Ірина Золочевська.

Журналісти розповідають, що В’ячеслав здійснив першу прогулянку після авіатрощі, йому ще важко ходити. Він навчається на третьому курсі.

Для курсанта університету Повітряних сил розпочався найжаданіший період у навчанні – практика. Це були його перші польоти. За плечима лише п’ять годин у небі, налітати мали ще три.

За його словами, на борту Ан-26 опановували навігацію, запуск двигунів, радіопереговори. У салоні — десять робочих місць із навчальними приладами, 20 курсантів у салоні та ще сім членів екіпажу. Слава сидів майже поруч із кабіною пілота.

«Політ тривав нормально, нічого незвичного. Аж раптом він отямився всередині палаючого літака. Я, мабуть, вдарився головою», — згадує курсант.

Хлопця привалило фюзеляжем, можливо, це вберегло його він сильних опіків. Єдине згадує, коли вибрався, то намагався врятувати друга – Віталія Вільхового. Тіло курсанта охопило полум’я.

«Намагався гасити. Потім підбігли інші, його загасили — і все», — розповідає хлопець.

Слава стійко тримається і не виказує емоцій, які вирують усередині, каже мама.

“Наступного дня він дізнався, що цей хлопчик помер. Це убило страшно. У нього знову все перед очима з’явилося”, — згадує мати. 

У тому літаку хлопець утратив усю групу: 12 одногрупників, уцілів лише він. Слава з дитинства марив небом. Хотів стати пілотом, як тато. Дисципліна та вишкіл. Мама зберегла навіть відео, де він іще маленький у дитсадку, а вже майбутній пілот. Проте ця трагедія перевернула все з ніг на голову. Тепер хлопець вирішує, чи взагалі продовжить навчання: ” Я не знаю. Може так, а може й ні. Все повинно зажити, по-перше”.

Він поки що не квапиться аналізувати, чому саме  вижив. За його словами, треба час. Відразу після групи ТСН до Славка завітали правоохоронці. Про що саме розпитували — таємниця слідства. Ірина ж в особистий календар внесла ще одну дату:

“У нас ще один день народження, 25 вересня”, — каже жінка.

Лікарі кажуть: хлопець не затримається в лікарні, але попереду місяці реабілітації. Найголовніше для них зараз — це почути правду, що сталося на борту Ан-26 і хто відповість за загибель людей.

Нагадаємо, увечері 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.