В ефірі 24 каналу  військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко зазначив, що Луганську область потрібно розглядати як і Харківську – там той самий сценарій звільнення.

На його думку, в Луганській області в росіян є головна транспортна артерія, яка сполучає південь і північ області. Точно так само, як це до звільнення було й у Харківській області. У випадку з останньою це було траса Вовчанськ – Великий Бурлук – Куп’янськ – Ізюм.

До речі, в Ізюмі була доволі велика кількість російських окупаційних військ. За силами й засобами, вона була достатньо загрозлива. Адже їх готували для наступу на Слов’янськ і Краматорськ,– відзначає Олександр Коваленко.

Дуже схожа ситуація є й на Луганщині. Тут у росіян теж є схожа транспортна артерія Троїцьке – Сватове – Кремінна – Рубіжне – Сєвєродонецьк.

“Саме зараз ми можемо спостерігати, що Збройні Сили України по деяких локаціях на цій трасі вже мають повний вогневий контроль. Мають вогневий вплив, що значно ускладнює для росіян переміщення сил і засобів цією трасою”, – пояснює військовий оглядач.

Також, зазначає експерт, поки немає фізичного контролю траси. Втім, просування ЗСУ та звільнення населених пунктів вказують, що невдовзі траса буде перерізаною.

Українські військові набагато фаховіші за росіян у веденні бойових дій у міських умовах. Вони це неодноразово продемонстрували на Сході країни.

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко додає, що росіяни використовують застарілі методи війни у міських умовах, тому шансів втримати Херсон у них немає.

Експерт зазначив, що зважаючи на бої у Маріуполі, Попасній і Сєвєродонецьку, ЗСУ продемонстрували те, що росіяни в міському бою використовують тактику і стратегію, які лише частково модернізовані з 1980-х років.

Вони використовують ще тактику радянських часів, частково адаптовану під сучасність… На сьогодні російські окупанти не мають того досвіду і професійного рівня боїв у місті, які мають ЗСУ,– пояснив оглядач.

Також Олександр Коваленко звертає увагу, що Дії окупантів на правобережці та Херсонщині загалом парадоксальні як ніколи.

Ні, вони, звичайно ж, не надто відрізнялися якоюсь логікою і в минулому, але зараз я й поготів цього в їхніх діях не бачу.

Складається таке враження, що вони формують умови для того, щоб перемолоти в безглуздій м’ясорубці якнайбільше своїх підрозділів.

Отже, зараз можна говорити про те, що РВВ, на тлі того, як відводить частину своїх підрозділів з правого берега, заводить туди ж кілька сил і коштів, покликаних якщо не зупинити контрнаступ ЗСУ, то загальмувати його.

Це все не зовсім в’яжеться з тим, що ті підрозділи, які зараз виводяться тягнути із собою все, що тільки можна стягнути, тобто мародерат по-дикому. Крім того, вивезення російських лікарів, а також медичного обладнання, зокрема й українського, каже, що особливої ​​турботи про поранених чекати на росіян не варто.

Тобто насичують правий берег масою, доля яких все більш сумнівна, особливо з урахуванням порушеної системи управління та забезпечення?

Крім того, росіяни зараз зайняті облаштуванням ліній оборони на лівому березі Дніпра та стягуванням ресурсів навіть із Запорізької області.

Тобто, послаблюючи Запорізький плацдарм та східну Херсонщину, вони концентрують сили та засоби для оборони лівобережжя та сумнівної рефлексії на правобережжі.

Зараз росіяни сконцентрували в цьому районі потенціал, який можна порівняти з тим, який вони спрямовували, наприклад, на північний плацдарм 24 лютого. Або який у них був станом на 1 вересня у Харківській області.

А результат, що на північному плацдармі, що на Харківщині, нам чудово відомий. Ось тільки на правобережжі становище в окупантів значно складніше, без ефективної логістики, забезпечення та прострілу всієї правобережки.