Росія заявляє, що НАТО відпрацьовує ядерні удари по ній.

Директор Департаменту з питань нерозповсюдження та контролю за озброєннями МЗС РФ Володимир Єрмаков заявив, що НАТО залучає неядерних членів альянсу до “відпрацювання застосування проти Росії ядерної зброї”.

“За експертними оцінками, у п’яти неядерних країнах НАТО зараз перебуває близько 200 американських ядерних авіабомб сімейства В61. Зберігається і інфраструктура, що забезпечує оперативне розгортання цієї зброї, яка здатна досягати російської території та вражати широкий спектр цілей, включаючи стратегічні. Ведеться взаємодія країн-членів НАТО у спільному ядерному плануванні.

Здійснюються спільні ядерні місії натовців, у рамках яких неядерні члени альянсу залучаються до тренувань щодо відпрацювання застосування проти нас американської ядерної зброї”, – сказав Єрмаков в інтерв’ю ТАСС.

За його словами, у неядерних країнах НАТО зараз перебувають сотні американських ядерних авіабомб сімейства В61.

Сталося це після того, як у НАТО сказали чітке “ні”.

Цей тиждень для дипломатів РФ став періодом переговорів на чужій території.

У понеділок 10 січня заступник глави російського МЗС Сергєй Рябков поїхав на зустріч із колегою з США Венді Шерман до американського посольства у Женеві; а у середу його колега Александр Грушко, також заступник Лаврова, у супроводі представників Міноборони та Генштабу РФ поїхав до штаб-квартири НАТО на зустріч із тією ж Шерман та з представниками (на рівні послів) усіх держав-членів Альянсу. І, нарешті, у четвер росіяни поїхали до штаб-квартири ОБСЄ до Відня, щоби знову виголосити свої ідеї та вимоги з перших двох зустрічей, але тепер вже за участю України (бо ми, як і Росія, є членами цієї організації), пише ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА.

Остання зустріч для України – найбезпечніша. І не лише через те, що наші дипломати беруть у ній участь та на власні вуха чують позиції сторін, а через те, що рішення у ОБСЄ ухвалюються консенсусом. А отже, жодні пропозиції не будуть схвалені і навіть не будуть внесені у офіційний порядок денний організації, доки на це не погодиться Київ.

А що ж з двома попередніми?

Найголовніший їхній підсумок – те, що на них не сталося “зради” для нашої держави.

І тут треба підкреслити, що це – не самозаспокоєння і не видавання бажаного за дійсне. Про такі результати переговорів кажуть усі сторони. І навіть самі росіяни визнають, що за усіма пунктами, які несуть пряму загрозу для України, вони не досягли жодного успіху.

Як прокоментував цей блок переговорів Александр Грушко, Росія стикнулася із “фундаментальною розбіжністю позицій” зі своїми візаві, через яку говорити про конкретику виявилося неможливо.

Зокрема, на пропозицію зупинити розширення Альянсу РФ отримала у відповідь не просто “ні”, а “одностайне ні”.

До засідання Ради Росія-НАТО у середу лишалася потенційна небезпека того, що від членів Альянсу одночасно із традиційними проукраїнськими голосами (як-от від держав Балтії та Центральної Європи) прозвучать також виступи з натяком на те, що “може, й варто поступитися”. Однак цього не сталося.

Навіть ті держави, які зазвичай називають серед скептиків євроатлантичної інтеграції України, на кшталт Німеччини, у своїх виступах підтримали позицію про неприпустимість російських вимог, про те, що жодних обіцянок нерозширення НАТО не буде, і навпаки – Альянс лишається прихильним до політики відкритих дверей.