Офіцер Збройних сил України Надія Савченко в червні 2014 року потрапила в полон до бойовиків «ЛНР» через грубі власні помилки, порушення субординації, бажання «пограти в командира» і «стати Героєм України». 

Необдуманий вчинок призвів до великих втрат особового складу і бойової техніки ЗСУ. Хронологія подій 17 червня 2014 року в районі селища Металіст під Луганськом по розповідей безпосередніх учасників бою з батальйону «Айдар» опублікована на сайті журналіста Олександра Аргата, редактора телеканалу «Еспрессо», пише 24-online.com.ua

«Тепер, коли ви трохи вже готові чути правду про те, ким була і що робила Надя Савченко в армії і за що отримала прізвисько «Куля», можна і розповісти. Поки вона була в полоні, це було неетично. Тепер, коли вона претендує на якесь політичне лідерство, таких перешкод не бачу. Правда, ті, хто мав з нею справу, до сих пір не горять бажанням публічно «обмовляти народного героя». Хоча і обурюються, що її таким вважають», – написав Аргат в facebook.

«В той день Генштаб сухо повідомляв про якийсь "несанкціонований наступ" «Айдара» на позиції бойовиків і висунення бронегрупи на підтримку батальйону. Це був чорний день безглуздих втрат в людях і техніці», – зазначив журналіст.


За його словами, «немає підстав не вірити» авторові оповідання, викладеного нижче.

Розповідь бійця, який брав участь в бою, в якому потрапила в полон Надія Савченко:

«Наді, нібито, надійшла інформація від людей з її вертолітного полку, що з Луганська поїдуть «Гради», які відстрілялися по Щастю. Надя вирішила самостійно організувати операцію по їх знищенню. Вона таємно зібрала групу з семи осіб (кількість, можливо, неточно запам'ятав) в яких на всіх було три РПГ-7. Про це не знав ні [Сергій] Мельничук, ні [Валентин] Лихоліт (командир і начальник штабу «Айдара»). Надя сказала, що якщо вони знищать «Гради», то учасникам цієї групи дадуть «Героїв України». Але Надя не знала, що перед «Градом» буде передова група (чоловік 35 на легковому транспорті). Ця група і загнала бійців «Айдара» в підвал гольфклуб. Викликати підмогу їм вдалося по мобільному телефону.

Мельничук своїм «Лексусом» почав возити айдаровців на допомогу. О 4 ранку зав'язався бій з першою групою в 7 чоловік. Там поранили Лихоліта. Наді сказали, щоб вона очолила операцію з надання допомоги.

Надя зібрала групу, яка поїхала на танку 128-й ОТБР (окремої танкової бригади). Але танк проскочив поворот на гольфклуб. І виїхав на бокпост «ЛНР» в Металісті.

Виявилося, що в танк не встигли заправити боєкомплект. Пострілом з РПГ всю піхоту збили з танка. Танк взяли в якості трофея.

Далі на допомогу викотилися три БМП 30-й ОМБр. Одну БМП підбили, дві взяли в полон.

Далі приїхав БТР 80-й ОАерМБр. З трофейної БМП-1 росіяни потрапили в цей БТР.

Людські втрати, я точно не скажу, але значні. Танк ще воює в складі «2 АК ЛНР».

Також Олександр Аргат додає дещо інший коментар по цій історії від іншого учасника подій, зі складу спецназу.

Мовою оригіналу:

«Было немножко иначе, на гольфклубе осталось пять придурков айдаровцев мародеров которые увидев элитный алкоголь решили все попробовать.

Утром сепары вернулись и эти придурки начали вопить о помощи эта м… решила поиграть в командира начала кричать на танкистов, чтобы они заводились и помогли вытащить ребят. При этом танк был не заправлен ни бк, ни горючим, доехав до Сепаров он заглох. Она туда завела всех остальных. Одна бэха проскочила Сепаров отстрелялась и через поля вернулась. А одну мы нашли ночью когда ходили в разведку и вытащить раненых. Мы еще там арту и авиацию приводили. И эту историю подтвердили айдаровци, которые там были».