Короткий перелік наслідків:

Чого чекати від раптового множення МЗП на 2. У нас залишається шанс "вирулити" за рахунок тіньової частини економіки, яка завжди демпфує помилки уряду.

Найжахливіше в прийнятому рішенні про подвоєння МЗП – його шоковий характер. Щоквартальне підвищення на 19% (що в сумі за рік дає подвоєння, так це чари складного відсотка) – не так страшно, як разове збільшення.

Нагадаю, безпідставне зростання МЗП у 2006-2007 році навіть з куди меншими темпами створив передумови для кризи-2008, з якого країна досі не вийшла.

Нагадаю, що зростання збору прибуткового податку – це плюс місцевим бюджетам, але не центральному. ЄСВ – це джерело наповнення Пенсійного фонду(ПФУ).

Так, ми пам'ятаємо, що субсидії поки залишаться незмінними навіть при зростанні особистих доходів – але з часом неминучий перерахунок. Все, що стосується субсидій – в недалекому майбутньому,  зовсім недалекому.

Ну а тепер про наслідки:

Для низькооплачуваних, але працюючих  зараз за повністю “білу“ зарплату:

А) держсектор – свято марнотратства, вони отримають надбавки. І це зростання витрат держбюджету і місцевих бюджетів. Зниження для таких працівників рівня субсидій на комуналку – можливий нульовий приріст наявного доходу з цієї причини.

Б) середній і малий бізнес – часткові звільнення та/або переклад на тіньову зайнятість(неповний робочий день). Тому що зростуть податкові відрахування з одного легально працюючого. Особливо болісно в провінції, де немає можливості збільшувати витрати на персонал. Немає приросту доходів Пенсійного фонду та місцевих бюджетів. Зростання корупції, як наслідок, зростання тіньової зайнятості. Зниження розміру субсидій на комуналку у таких працівників неминуче. З цієї причини у них в гаманцях залишиться менше грошей, ніж є зараз.

В) У великих багатих компаніях – нічого не зміниться. Але таких у нас дуже небагато. Звідси буде деяке зростання доходів місцевих бюджетів і Пенсійного фонду. Те ж саме, що в пункті Б) з приводу субсидій на комуналку.

Для низькооплачуваних, але працюючих зараз за частково “білу“ зарплату:

А) середній і малий бізнес – зниження особистого доходу найманого працівника і/або переклад на тіньову зайнятість(неповний робочий день). Тому що зростання податкових відрахувань з одного легально працюючого означає зниження його повного доходу (“біла“ + “конверт“). А з таким зниженням працівник навряд чи стане миритися. Мінімальний приріст доходів місцевих бюджетів та Пенсійного фонду. Зростання корупції, як наслідок, зростання тіньової зайнятості. При “відбіленні“ зарплат можливе зниження рівня одержуваних субсидій на комуналку – як наслідок, вірогідний нульовий приріст наявного доходу з цієї причини.

Б) великі багаті компанії – можливе часткове “побіління“, але швидше всього переклад на тіньову зайнятість (неповний робочий день). Інакше різке зростання фонду оплати праці рівнозначно визнанню в ухиленні від сплати податків. Мінімальний приріст доходів місцевих бюджетів та Пенсійного фонду. Зростання корупції, як наслідок, зростання тіньової зайнятості. З приводу субсидій на комуналку – те ж, що і в пункті А).

Для самозайнятих та мікробізнесу на Єдиному податку:

Зростання податкових виплат, що болісно для провінції з її мізерним платоспроможним попитом і рахунком на десятки гривень навіть для самозайнятої і мікробізнесу. Зростання надходжень до місцевого бюджету та Пенсійного фонду – частково. Можлива тінізація мікробізнесу і зростання корупції у зв'язку з цим.

Для середньооплачуваних, що працюють за “білу“ зарплату зараз:

Ніяких змін.

Для середньооплачуваних і високооплачуваних, що працюють за частково “білу“ зарплату зараз:

Можливе зниження величини сукупного доходу. При легалізації можливе зниження рівня субсидій на комуналку – як наслідок, вірогідний нульовий приріст наявного доходу з цієї причини. При легалізації можливе зниження рівня субсидій (якщо ними користуються).

Для високооплачуваних, що працюють повністю за “білу“ зарплату поки що

Зростання відрахувань ЄСВ для тих, хто заробляв більше 35 тис грн. Зараз те, що понад 25 МЗП, ЄСВ не обкладається. Але якщо зараз 25 МЗП – близько 37 тис грн, то стане 80 тис грн. Для самозайнятих, фрілансерів, працівників ІТ-сектора – дуже чутливий удар. Це подвоює оподаткування місячних заробітків понад 37 тис грн – тій їх частині, що до 80 тис грн. Все, що вище 80 тис грн – ЄСВ не буде оподатковуватися. Ми ж пам'ятаємо, що компанії-роботодавці розглядають витрати на персонал в рамці “Зарплата до оподаткування прибутковим + ЄСВ“. Подвоєння МЗП призведе або до зниження “білих“ зарплат, щоб компенсувати зростання податкових відрахувань, або до часткової тінізації. Взагалі, для значної частини високооплачуваних айтішників я б прогнозував перехід у статус податкових нерезидентів.

Для всіх нас без винятку

Прискорення інфляції неминуче. Зростання податкових надходжень – це зростання витрат бізнесу. Бізнес не займається благодійністю – ці витрати будемо покривати ми і тільки ми самі.

Зростання безробіття – неодмінно. Так як зростання МЗП=зростання безробіття. Це написано в підручниках. Та хто ж їх читає.

Зростання неформальної і неповної зайнятості – неодмінно. А як ще компенсувати зростання витрат на податки з ФОП?

Зростання чорного ринку – неодмінно, оскільки для значної частини мікробізнесу виходу два: закритися або повністю піти в тінь.

Зростання корупції – неодмінно. Як наслідок двох попередніх пунктів.

Падіння гривні? Як трохи відстрочені наслідки інфляції та проблем з бюджетом – так, неодмінно. У тому числі і тому, що друкарський верстат буде запущений. Він не може бути не запущений тому, що від вжитих заходів підкормляться місцеві бюджети і Пенсійний фонд. А ось держбюджету (центр) – ні, він втратить внаслідок гнітючої дії росту податків на економіку. Адже його джерела (ПДВ і податок на прибуток, перш за все) опиняться в програшному становищі.

Ситуація “ідеальний шторм“. Негативні наслідки зростання податкового тиску складуться з кумулятивним ефектом від зростання тарифів природних монополій. Ми в грудні-лютому будемо вигрібати наслідки жовтнево-листопадового зростання тарифів. На це накладеться ефект від підвищення податкового тиску.

На жаль, у мене немає підстав для позитивного прогнозу. Є надія тільки на тінь, яка в нашій економіці досі становить мінімум 35%. Вона нас і врятує(можливо).

 

Головний редактор журналу "Деньги" Олександр Крамаренко.