На Львівщині чимало містечок, у яких відбувались знакові події, жили цікавезні люди та зводились унікальні споруди. Ресурс Tvoemisto.tv створило проект із метою познайомити читачів із населеними пунктами регіону, про які варто знати галичанам. Перша зупинка – містечко Бібрка.
НА ФОТО ПРАЦІВНИКИ БІБРЕЦЬКОГО МОЛОКОЗАВОДУ (12.05.1942 Р.)
Бібрка. Мiстечко районного значення Перемишлянського району розташоване за 22 кілометри на пiвденний схiд вiд Львова на річці Боберка. Найближча залiзнична станція – у селi Великі Глiбовичi за 6 кілометрів вiд Бiбрки. Через містечко проходить траса «Львiв-Iвано-Франкiвськ».
Раніше від Львова
Майже на півстоліття давнішою від Львова є перша писемна згадка про містечко Бібрка, яка припадає на 1211 р. Вона міститься у Галицько-Волинському літописі при описі війни за галицьку спадщину після смерті Романа Мстиславовича. Своєю назвою містечко завдячує бобрам, які заселяли мочари в долині річки Боберки. Тварина і досі є символом міста та зображена на гербі. )
Мешканці Бібрки у Львові, 1930-ті роки
Раніше від Києва
Бібрка отримала Магдебурзьке право на чверть століття раніше, ніж сучасна столиця України Київ 17 травня 1469 року. Після включення Галичини до складу Австрійської монархії Габсбургів офіційна назва містечка звучала у реєстрах як «Prachnik.
«Просвіта» та газета
В австрійський, а згодом і польський період культурно-освітнє і громадське життя українського населення міста було досить жвавим. Навесні 1884 року у місті заснували товариство «Просвіта». Власна газета з’явилася у Бібрці 1901-му – почав виходити освітньо-економічний місячник «Просвіта Бобрецька» накладом у 500 примірників.
Хор «Просвіти» у Бібрці, 1942 рік
Перша галицька поетеса
Упродовж 1881–1884 років у школі Бібрки вчителювала Юлія Шнайдер, відома як Уляна Кравченко: перша знана галицька українська письменниця і поетеса. Її спогади про перебування у містечку досить неоднозначні: «Любуюся, тішуся сонцем і гарним видом, дійсно наче швайцарським… Наскільки околиця чудова, настільки місто погане […]. Мешкаю в однім з нужденних містечок, в котрім лиш жидів і болота достатком».
Перший клас бібрецької школи, вересень 1939 року
Діти на дозвіллі, місто Бібрка Львівського в-ва, 1930-ті роки
Гетто для євреїв
Бібрка стала одним із перших міст Галичини, де ще в ХV ст з’явився єврейський кагал. Станом на 1880 рік у Бібрці налічувалося 3580 осіб, серед них 984 греко-католиків, 763 римо-католиків, 55 протестантів та 1778 юдеїв. На той час єврейська громада була найчисельнішою, вона становила половину від усього населення міста. Проте із початком німецької окупації у Бібрці було створено гетто для утримання та ізоляції євреїв. Населення бібрського гетто налічувало 3600 євреїв, яких звозили сюди також з навколишніх теренів. 13 квітня 1943 року – гетто в Бібрці нацисти ліквідували. А на околиці Бібрки розстріляли 1200 євреїв. Після Другої світової війни майже все польське населення містечка виїхало до Польщі. Таким чином містечко повністю втратило своє мультикультурне обличчя.
Спогади Йосипа Патецького про масові вбивства євреїв у Бібрці, 88 років:
Костел початку ХVII століття
Серед збережених до нашого часу історико-архітерктурних пам’яток у Бібрці варто виокремити збудований на початку ХVII століття оборонний мурований костел, який постав на місці попереднього храму. Спершу він мав посвяту святому Миколаю, а у 1922 р. після перебудови його було заново посвячено на честь св. Анни. Після Другої світової війни всі предмети інтер’єру і церковне майно було вивезено до Польщі, в радянський час костел було перетворено на спортивний зал школи. Нині костел Миколая і Анни є пам’яткою національного значення.
Реставрація костелу, м. Бібрка, 1990-ті роки
Національний рух опору
Перебуваючи у складі інших держав Бібрка була одним із активних осередків українського національного руху Опору. Так, 30 липня 1930 р. члени ОУН Зиновій Книш («Ренс»), Юрій Дачишин («Кришталь»), Микола Максим’юк («Кох») та Гриць Пісецький здійснили сміливу акцію – експропріаційний напад на поштовий віз під Бібркою, який набув великого розголосу. Ініціатора цієї акції крайового провідника ОУН Юліана Головінського 20 вересня 1930 р. затримала польська жандармерія, а 30 жовтня цього року його було вбито при проведенні так званого слідчого експерименту.
Зліва направо: Федір Кононович, районний провідник ОУН,
стрілець УПА Михайло Піщула «Левко»,
стрілець УПА «Максим» (ім’я та прізвище невідоме),
Бібреччина, 1945-1947 роки
30 червня 1941 р. – одна із похідних груп ОУН, на чолі з Ярославом Дяконом (згодом голова Служби Безпеки ОУН) та Ганною Музикою (згодом відома як Ярослава Стецько) проголосила у Бібрці історичний Акт відновлення української державності. Згодом, трохи більше ніж, через сім років, Я. Дякон, вже будучи головою Служби Безпеки ОУН, разом з кількома іншими підпільниками загине у бою в оточеній опергрупою МГБ криївці саме біля Бібрки.
Бібрка сьогодні
Як і десятки років тому, нині у Бібрці костел святих Анни та Миколая є однією із найвизначніших споруд і пам’яток архітектури. Також у містечку збереглись Ратуша, монастир та Народний дім.
Сучасний вигляд костелу Миколая і Анни (andy-travelua.livejournal.com)
Дістатися до Бібрки зі Львова можна автомобілем чи прямими автобусами, що відправляються з автостанції №5. Дорога ж власною автівкою до містечка забере близько години.
