Кандидат у канцлери Німеччини Армін Лашет пообіцяв зупинити “Північний потік-2” у разі порушення умов Росією, заявив у програмі “Реальна політика з Євгенієм Кисельовим” на телеканалі “Україна 24” глава НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко.
“Я чув від Лашета, що вони гарантують, якщо припиниться транзит через Україну, якщо “Газпром” не виконуватиме свої зобов’язання, вони моментально закриють “Північний потік-2″. Це він буквально нещодавно сказав. Я не зовсім розумію, як це буде і технічно, і юридично виглядати. Найімовірніше, я б це відніс до передвиборчої риторики й не сильно б на це сподівався”, — сказав він.
Вітренко розповів, на що розраховує Україна в питанні “Північного потоку-2”.
“Українська стратегія полягає не в тому, щоб просити якісь гарантії та потім на них сподіватися, оскільки у нас є сумний досвід Будапештського меморандуму, і ми не дуже віримо в гарантії такого штибу. Ми хочемо покладатися на силу права. Ми розуміємо, що “Газпром” і Путін в Європі фактично використовують право сили. Наша сила якраз у правовій обґрунтованості нашої позиції. У нас є успішний досвід, коли ми перемагали Росію саме за допомогою сили права, це той же Стокгольмський арбітраж. Стратегія в тому, щоб ми силу права використовували”, — сказав він.
Відзначимо, що У Німеччині в неділю, 26 вересня, відбулися парламентські вибори. Уже відомо , що в Бундестаг проходять Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) — 25,7% голосів; блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС / ХСС) — 24,1%; “Союз-90 / Зелені” — 14,8%; Вільна демократична партія (ВДП) — 11,5%; “Альтернатива для Німеччини” — 10,3%; Ліва партія — 4,9% (вона потрапляє в німецький парламент завдяки тому, що отримала три прямих мандата у виборчих округах).
Експерти для видання “Коментарі” оцінили результати виборів у ФРН, а також розповіли, що вони можуть означати для України.
Німецькі дипломати і далі будуть схиляти Україну до “формули Штайнмайера” і виконання Мінських угод Народний депутат України VIII скликання, колишній голова Комітету виборців України, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов називає результати виборів у Німеччині передбачуваними.
“Ковід, карантинні обмеження, економічний спад вплинули на рейтинги правлячих партій у всьому світі, і Німеччина не виняток. На це наклався відхід Ангели Меркель (вперше з 2005 року не очолила ХДС і не претендувала на посаду федерального канцлера — прим. ред.), яка мала високу особисту популярність серед німецьких виборців, — зазначає Ігор Попов. — А Армін Лашет, який очолив ХДС / ХСС, не зміг привернути до себе всіх прихильників Меркель, та ще й потрапив в скандал під час візиту на місце повені. Він розповідав якісь веселі історії на задньому тлі виступу президента Штайнмайера, і його міміка потрапила в пресу і стала об’єктом критики в суспільстві”.
На його думку, політика щодо України не сильно відрізнятиметься за різних варіантів правлячої коаліції в Німеччині.
“В останні сім років головним пріоритетом німецької зовнішньої політики щодо нашої країни була підтримка відносного перемир’я. Раціональним завданням для них було забезпечити безперебійні поставки російського газу і виграти час для добудови нового газопроводу, — зазначає Ігор Попов. — Якщо в нову коаліцію потраплять “зелені”, то вони можуть створити якісь тимчасові труднощі з запуском “Північного потоку-2”, але не більше того.
Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук акцентує: хоч вибори в Німеччині завершилися перемогою соціал-демократів, це поки не означає, що формат нового уряду визначено. Адже тепер потрібно буде сформувати коаліцію.
“При цьому, навіть ХДС / ХСС має всі шанси залишитися при владі, сформувавши “союз” із “зеленими” і “вільними демократами”. Участь останніх двох політичних сил в уряді вигідна для України, бо вони перед виборами відрізнялися проукраїнськими заявами. Зокрема, “зелені” виступали проти “Північного потоку-2″, за надання Україні озброєння і визначення перспективи вступу в ЄС для нашої країни”, — зазначає Петро Олещук.
За його словами, якщо “зелені” увійдуть в уряд як “другий партнер” (а так, швидше за все і буде), то вони зможуть розраховувати на місце міністра закордонних справ для свого лідера Анналени Бербок. А це може бути непоганим доробком для нового етапу українсько-німецьких відносин.
“Не найкращий варіант для України — уряд на чолі з соціал-демократами, які раніше висловлювали скепсис стосовно антиросійських санкцій, — вважає політолог. — Але навіть в уряді соціал-демократів ті будуть змушені прислухатися до позиції “других партнерів”, якими, швидше за все, будуть ті ж “зелені”. Тому результати виборів у Німеччині дозволяють сподіватися, що глобально вектор українсько-німецьких відносин не зміниться, але можуть з’явитися деякі можливості для їхнього поглиблення”.