Україна в особі “Нафтогазу” може виявити небачену щедрість і подарувати Коломойському 8 мільярдів кубометрів газу. Як прощальний подарунок під час поділу “Укрнафти”. Про це пише у своєму Фейсбук блогер і фінансист Сергій Фурса. Далі в оригіналі.
Нині держава має понад 50% акцій “Укрнафти”, а В Коломойського – 42%. Шлюб цей виявився за розрахунком тільки для Коломойського, а для України і не з любові, і точно не задля вигоди.
Принаймні у тій формі, що є зараз. А саме – компанія де-факто перебуває під управлінням Коломойського. І з компанії роками виводили мільярди доларів на дивні офшори. І держава заради того, щоб розлучитися і більше не зустрічатися, начебто готова “переписати квартиру на олігарха” (віддати їй той газ, що він вимагає вже років 10). Розділивши “Укрнафту”.
Чи це правда?
Поки що це невідомо. Схоже, такі пориви були, але громадський резонанс і, можливий, окрик із Вашингтона в стилі “Ви там що, з дуба впали” змусили відкотити назад.
Все-таки дуже непопулярна ця думка, що в рамках деолігархізації треба подарувати олігарху, який перебуває під американськими санкціями, газу на 5 – 6 мільярдів доларів.
Особливо на тлі того, що цей олігарх ще за “Приватбанк” не розплатився і винен українським платникам податків 5,5 мільярда доларів.
За чутками, це мало стати частиною мирової угоди.
Що це за газ?
Коломойський уже років 10 стверджує, що “Укрнафту” образили та мають повернути 9 мільярдів кубометрів газу.
За 1 мільярд кубометрів розрахунок уже відбувся. Нещодавно. Але там було судове рішення і питання було не таке і спірне. “Нафтогаз” завжди, де-факто, визнавав, що винен.
З 8 мільярдами кубометрів, що залишилися, все складніше.
Коломойський навіть програв Стокгольмський арбітраж із цього питання. А тут раптом після зміни менеджменту “Нафтогазу” пішли чутки про готовність виконати всі або частину вимог олігарха.
Можливо, частина, пропорційна частці Коломойського в Укрнафті, тобто близько 3,5 мільярда кубометрів прямо олігарху. А, можливо, все “Укрнафті”, а там уже як карта ляже. А ми розуміємо, що те, що потрапляє до “Укрнафти”, потім дуже швидко йде з “Укрнафти” у відомому невідомому напрямку.
Більше того, ще кілька років тому ходили чутки, що Коломойський запропонує державі угоду: він забуває про ці 8 мільярдів кубометрів газу, а держава забуває про історію з “Приватбанком”. Але після того, як олігарх програв Стокгольмський арбітраж, ця угода стала начебто не актуальною. Начебто…
Що треба зробити? Чи потрібне розлучення з Коломойським?
Щоправда, для держави дуже не вигідний цей союз. І олігарх продовжує доїти державну компанію. Тож треба зробити щось.
Але це схоже на ситуацію, коли терористи захопили заручників та вимагають викупу. І у всьому світі заведено не вести переговори з терористами.
По-перше, у нас начебто б деолігархізація на марші. Адже правда? Так, може, в рамках цієї деолігархізації РНБО ухвалить якесь важливе рішення і зробить так, що менеджмент на державній компанії представляв державу.
Адже РНБО все може, так?
Ось навіть контрабанду рішенням РНБО перемогли. І “злодіїв у законі”. То невже не може ухвалити рішення, яким держава керуватиме компанією, в якій у держави більше 50% акцій? Тим більше, що держава завжди має аргумент, що якщо хтось буде проти, то вона може швидко злітати в штати, втративши українське громадянство. Тож треба просто захотіти. І розлучення вже буде не таке актуальне.
А по-друге, саме розлучення може виглядати інакше. Адже ми пам’ятаємо, що націоналізація “Приватбанку” коштувала нам усім 5,5 мільярда доларів. І ці долари мають повернути Коломойський та Ко.
Якщо ми не маємо надії на українську правоохоронну систему, то, може, просто дочекаємося рішення Суду Лондона. Який скаже, що всі активи олігархів мають бути передані Україні. І безкоштовно заберемо собі 42% “Укрнафти”.
І не буде проблем.
І не треба нікому нічого дарувати. А поки це не трапилося, “Укрнафтою” нехай керує якісний менеджмент, який буде максимально далеким від Коломойського.
