Окупанти схоже вирішили понести ще більші втрати, інакше як пояснити посилення їхніх набігів на Кліщіївку і Хромове. Цілі колони бронетехніки стикаються з українськими військовими, в результаті чого просто отримують на горіхи.

Водночас, не треба будувати ілюцій, що в ворога є дефіцит боєприпасів на Бахмутському напрямку. Окупанти концентрують свій вогонь залежно від своїх завдань на конкретній ділянці.

Про це розповів офіцер артилерії 4 бригади Нацгвардії «Рубіж» Володимир Назаренко.

За його словами, російські війська вже не ведуть наступ широкими фронтами на кілька десятків кілометрів. Замість цього вони концентрують свої зусилля на напрямку в декілька сотень метрів чи кілька кілометрів.

«Починають використовувати саме в конкретних місцях велику кількість боєприпасів, які у них, на жаль, є», – сказав Назаренко.

Схоже, що «партнерські» диктаторські режими можуть постачати снаряди ворогу. З «Імперії зла», з часів завершення Другої світової війни, надходило чимало боєприпасів. Крім того, окупанти використовують снаряди та зброю, які залишилися ще з того часу.

Обидві армії, російська і українська, використовують міномети, які вироблені у 1937-1938 роках. Ця зброя вже успішно проявила себе під час Другої світової війни.

«Зараз, попри те, що це озброєння, якому буде скоро 100 років, добре себе показує»,– наголосив офіцер артилерії 4 бригади Нацгвардії «Рубіж».

Зазначимо, що окупанти стали менше проводити контратаки з використанням важкого озброєння та штурмових загонів. Раніше ворог не шкодував техніки. Загарбники формують так званий «оперативно-тактичний план наступу».

Про це зазначив начальник пресслужби 26 окремої артилерійської бригади Олег Калашніков.

На Бахмутському напрямку наразі не спостерігається активність росіян в плані використання піхоти та важкого озброєння у контратаках. Раніше окупанти не шкодували техніку.

«До цього ми могли спостерігати, коли вони намагалися повернути Кліщіївку, як тільки ми її звільнили – там залишилося багато російського металобрухту. На сьогодні, я б сказав, вони в роздумах, що їм робити», – відзначив Калашніков.

Він пояснив, що окупанти формують свій так званий оперативно-тактичний план наступу на наші позиції. Тому поки не спостерігається потужних механізованих ударів.

«Також можна сказати, що аеророзвідка, а саме БпЛА не дає ворогу концентруватися без покарання. Тобто, як тільки ми бачимо, що вони десь концентрують свої сили, то звичайно туди завдається вогневе ураження», – додав начальник пресслужби.

Нагадаємо, раніше сержант роти ударних БпАК «Ахіллес» Олесь Маляревич розповів про ситуацію на південному фланзі Бахмута. За його словами, захисники тримають усі оборонні лінії, попри постійні штурмові дії ворога.

Обидві сторони застосовують FPV-дрони, які мало чим відрізняються, бо це переважно китайське виробництво. Усе залежить від того, хто краще допрацює безпілотники.

«Якщо казати про FPV, то вони почали застосовувати нічне бачення. І тепер на ці дрони можна натрапити 24/7», – зазначив Маляревич.

Це дороге технічне рішення, адже камера коштує 700–900 доларів. До слова, один БпЛА може коштувати близько 500 доларів.

Крім дронів, росіяни активно застосовують керовані авіабомби й артилерію. Вони не рахуються з їхньою кількістю й б’ють просто по секторах.

Українські бійці потужно відповідають ворогу. Попри меншу кількість особового складу, снарядів і техніки, захисники беруть якістю й влучністю ударів.

«У нас менше дронів, менше людей, тому ми бережемо життя наших воїнів, бережемо технології, які отримуємо, використовуємо уважніше. Так і воюємо», – констатував Маляревич.