Печерський суд Києва протягом осені двічі відмовив Нацполіції в арешті 354 млн гривень і 127 млн доларів, що належать «Всеукраїнському Банку Розвитку» Олександра Януковича. Завадила – неякісна робота слідчих.

Про це стало відомо з двох постанов Печерського суду Києва від 21 листопада та від 11 жовтня 2016 року, розміщених у Єдиному реєстрі судових рішень, передає Корупція Інфо

Як випливає з судових матеріалів, поліція просила суд заарештувати гроші «Всеукраїнського Банку Розвитку» (фактичний власник — син екс-президента Олександр Янукович) в рамках кримінального розслідування про присвоєння 50 млн гривень.

Фабула злочину звучить так: з 2013 року до середини 2014 року менеджмент банку, на думку слідства, незаконно видав 2,5 млрд гривень у вигляді кредитів структурним підрозділам «Укрзалізниці» («Донецька залізниця», «Львівська залізниця», «Одеська залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Південна залізниця» і «Придніпровська залізниця»). За обслуговування боргу ці підприємства сплатили банку понад 50 млн гривень.

Для легалізації суми «посадові особи ПАТ «ВБР» «розмістили кошти на депозитних рахунках, оформлених на підставних осіб — співробітників банку» (три десятка клерків), а також на рахунки підконтрольних юридичних осіб:


  • «Типікон А»,

  • «ВБР-Інвест» (нова назва — «Роджерс-До»),

  • «Лайтрум» (нова назва — «Бостан-До»),

  • «Квардис Н»,

  • «Мелон 8» (нова назва — «Кхал Дрого»),

  • «Бенефіт-Консалт»,

  • «Вектор-Перспектива» (нова назва — «Айвенго Тревел»),

  • «Аранит До» (нова назва — Сатин Консалт»),

  • «Ді Соуз» (нова назва — «Стартер ЛТД»),

  • «Група-Фінанс» (нова назва — ТОВ «Британії»),

  • «Аскор-Інвест»,

  • «Нафторесурс Регіон Трейдинг»,

  • ПАТ «Комплекс Дружба».

Справа розслідується з вересня 2014 року за фактом зловживання службовим становищем, шахрайства з фінансовими ресурсами і т. д.

Довідка. Постановою НБУ рік тому почалася процедура ліквідації ПАТ «ВБР» .У зв'язку з відкликанням банківської ліцензії всі кошти банку були переведені на рахунок у Нацбанку.

Перше клопотання про арешт 354,2 млн. гривень і 127,3 млн доларів (згідно акутальному курсом, ця сума відповідає 140 млн доларів) банку Олександра Януковича поліція подала на початку жовтня.

Клопотання направив старший слідчий Головного слідчого управління Нацполиции Олександр Черненко.

Документ був узгоджений – прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням Генпрокуратури Валерієм Єрмаком.

Тоді слідчий наполягав, що ці гроші – предмет злочинної діяльності. Метою арешту в поліції називали припинення злочинної діяльності, запобігання збитків державі. У свою чергу, суддя Світлана Шапутько з посиланням на законодавство зазначила, що арешт майна допускається лише в певних цілях, наприклад, для збереження речових доказів, конфіскації майна, відшкодування збитків і т. д. Але клопотання слідчого не містило мети накладення арешту, визначеної КПК України. Тому суддя повернула клопотання прокурору.

Через місяць слідчий Нацполиции Олександр Черненко повторно звернувся з проханням про арешт мільйонів з банку Олександра Януковича, для чого подав оновлене клопотання.

Але Печерський суд Києва знову відмовив. Слідчий суддя Тетяна Остапчук повернула клопотання прокурору, оскільки з його змісту не вбачається підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна».