У харківський школі учнів попросили здати гроші на марки благодійної організації, а коли батьки відмовилися, дітей почала цькувати вчителька

"Благодійний" скандал розгорівся у школі № 159 Харкова. Вчителі добровільно-примусово просили дітей здавати по п'ять гривень на марки Червоного Хреста. А якщо діти відмовлялися, за словами батьків, школярів буквально починали цькувати.

Найбільше батьків обурила не потреба здавати гроші на "членські внески" Червоного Хреста, а той факт, що така благодійність у школі стала обов'язковою. Не менше збентежила батьків і, власне, відсутність інформації, на що саме йдуть гроші, які здають їхні діти, пише Корупція.Інфо

Популярне: Гройсман, до побачення… Вже є постанова про відставку прем’єр-міністра

Історію про примусову благодійність опублікувала на свій сторінці у "Фейсбук" мама однієї зі школярок. Жінка була змушена перевести дитину до іншої школи, адже після скандалу й відмови матері сплачувати благодійні внески, її доньку почав цькувати класний керівник. "Моя донька більше в цю школу не піде, вчителька, так постаралася, що налаштувала усіх дітей в класі проти неї", – зазначила мама школярки Юлія Гаджиєва.

А от у самій 159-й школі Харкова вихователі не багатослівні. Журналісту надавати будь-які коментарі з приводу благодійних внесків та цькування дітей адміністрація школи категорично відмовилася, зазначивши, що учениця, про яку йдеться, тут більше не навчається, а самі вчителі "мають право не надавати коментарі журналістам".

Натомість в Департаменті освіти Харківської міськради запевнили: про проблему знають і наразі проводиться перевірка за фактом письмового звернення мами школярки. А з адміністрацією 159-ої школи та вчителями провели відповідні бесіди, де нагадали про добровільність благодійних внесків.

"Я повністю в курсі подій. Я запросила до себе директора 159 школи і провела відповідну бесіду. Дана ситуація знаходиться на особливому контролі Департаменту освіти. Ми зараз це питання вивчаємо. Якщо мама (яка написала звернення, – ред.) буде не задоволена вирішенням питання, ми притягнемо до відповідальності і директора, і вчителя", – пояснила Директор департаменту освіти Харківської міськради Ольга Деменко.

Деменко також зазначила, що рішення щодо співпраці з благодійними організаціями приймає кожна школа окремо. У той же час у самому Червоному Хресті заявою батьків були здивовані. Благодійники пояснюють: усі членські внески є добровільними і жодних обов'язкових зборів не існує.

У Харківській обласній організації Червоного Хреста зазначають, що 80% зібраних від сплати членських та благодійних внесків коштів йдуть на допомогу підопічним організації: багатодітним та малозабезпеченим родинам, інвалідам, переселенцям, та іншим. Ще 20% йдуть на адміністративні витрати: заробітна платня працівників організації, сплата комунальних послуг та оренда приміщень та інші.

Така система членських внесків на території області функціонує давно, членські внески збирають не лише в школах, але й в інших організаціях. "Школи взаємодіють із головами районних організацій. Коли марки видаються в школи, їх кількість визначається головою районної організації та відповідальною за певну школу людиною. Існує розписка-зобов'язання, яка передбачає скільки видано марок, реєструється це в журналі, під підпис. Не реалізовані марки вертають нам. Гроші здають в касу обласної органіці, виходить прибутковий ордер. Людині дають квитанцію, тобто школи знають, куди йдуть гроші. У кожної нашої районної організації є договір з районним управлянням освіти і на основі цього ми працюємо зі школами. А в Національному комітеті Червоного Хреста є договір з міністерством освіти", – пояснює заступник голови Харківської обласної організації Червоного Хреста Валентина Костенко.

У Червоному Хресті також зазначають, що всі фінансові звіти щодо діяльності обласної організації знаходяться у вільному доступі і ознайомитися з ними можна на сайті Національного комітету Червоного Хреста України.

Тож чи здавати гроші на допомогу благодійним організаціям у харківських школах, повинні вирішувати батьки та учні. Самі благодійники такі прецеденти пояснюють недостатньою поінформованістю населення.