Декларації для антикорупціонерів: Порошенко підписав закон, але обіцяє «пом’якшити»
Президент України Петро Порошенко підписав зміни до антикорупційного закону, що зобов’язують працівників антикорупційних організацій та їхніх підрядників заповнювати е-декларації. Глава держави обіцяє скликати експертну раду, що напрацює законопроект, який «пом’якшить» цю ініціативу, – Корупція Інфо
Популярне: Має знати кожен! До Трудового Кодексу внесено скандальні зміни, які торкнуться кожного
Напередодні підписання закону президент Петро Порошенко запросив на зустріч до адміністрації представників антикорупційних громадських організацій.
Як головний військовокомандувач він не міг ветувати документ, покликаний захистити військовослужбовців від покарання за неподану е-декларацію, переказав позицію Порошенка голова «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин.
Президент планує підписати закон, що зобов'язує антикорупційонерів подавати е-декларації – експерти (відео)
«Він вважає нікчемними правки, що були внесені, неякісними. І він готовий ініціювати створення робочої групи по напрацюванню законопроекту, який ці правки суттєво перегляне. Якусь частину виправлять», – говорить Юрчишин.
І після того, як робоча група сформує погоджений із ним перелік зауважень, Порошенко згоден позначити їх як невідкладні для розгляду Верховною Радою, додав голова «Transparency International Україна». Часу на те, щоб врахувати всі нюанси має вистачити, адже першу електронну декларацію, за передбаченими у законі нормами, потрібно буде подати лише у 2018 році, звітуючи за поточний рік, додав Юрчишин.
Слабкі місця закону на думку антикорупціонерів
Представники антикорупційних організацій також увійдуть до робочої групи і планують допрацювати норми закону щодо контрагентів (закон зобов’язує і підрядників організацій звітувати), чітких часових рамок дії, конкретного опису того, що вважатиметься боротьбою з корупцією, і хто саме визначатиме ці речі.
«Проблема полягає в тому, що станом на сьогодні під дію цього закону може потрапити будь-яка організація, яка просто направить запит про публічну інформацію про те, як провелись закупівлі у вашому органі. Тобто, якщо ви направите як член батьківського комітету запит до «районо» (районний відділ освіти – ред.) про те, куди ділись бюджетні кошти – ви так само, теоретично, можете потрапити», – говорить Віктор Таран, голова центру «Ейдос».
Можливий був і інший варіант у цій ситуації: вето з пропозиціями, коли президент ветує весь закон, проте позначає конкретні норми, які слід допрацювати. У тому числі могла бути норма, яка відстрочує відповідальність військовослужбовців, які через це непорозуміння здали би декларацію пізніше, проте Порошенко не погодився піти на це, говорить голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Експерти продовжують на полягати на тому, що такого регулювання немає ніде в світі. І навіть у Російській Федерації воно м’якше, адже там звітують не керівники громадських організацій, а юридичні особи, каже Шабунін.
«Моя декларація – вже давно в реєстрі на сайті. Я її і далі подаватиму, незалежно від того, чи є, чи немає закону. Проте у тому формулюванні, як він є зараз, закон дозволяє знищити роботу будь-якої антикорупційної організації», – говорить Шабунін.
Засідання антикорупційного комітету 22 березня, коли розглядали правку про декларації для антикорупціонерів:
Спочатку останній посадовець має відповісти за порушення – Соболєв
Рішення Порошенка підписати цей закон – помилка, вважає голова профільного парламентського комітету Єгор Соболєв. Адже тоді, коли в Україні залишаються залежні суди та НАЗК, ці норми цілком можуть бути використані як інструмент тиску, вважає він.
Постраждати можуть і журналісти, які займаються антикорупційними розслідуваннями. І тепер у співавторки та редакторки «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та «UA:Перший») Наталки Седлецької, яка розслідувала походження іспанської вілли Порошенка, буде набагато більше шансів опинитися під обвинуваченням, ніж у самого президента, каже Соболєв.
«Спочатку останній посадовець має відповісти за порушення, брехню, неможливість пояснити. Що він написав у декларації. А потім уже треба вимагати декларування від громадян», – сказав голова антикорупційного комітету Соболєв у коментарі Радіо Свобода.
Інший бік медалі: хто і чому підтримує декларування для антикорупціонерів
Ідею додати до законопроекту, що мав звільнити військовослужбовців від е-декларацій, норми про антикорупційонерів, належала депутату від «Народного фронту» Тетяні Чорновол. Під час засідання профільного комітету вона як його член запропонувала на розгляд колег цю ініціативу. Тоді голосів за цю норму забракло, проте її все ж підтримали 11 парламентарів, окрім, власне, Чорновол.
Від наміру прописати декларування і для редакторів ЗМІ депутат «Народного фронту» відмовилась, проте аналогічний механізм щодо антикорупційонів вважає правильним і потрібним.
На думку Чорновол, певні представники громадських організацій (як вона її назвала – «секта грантожерів»), замішані у корупції.
«Пригадайте минулий рік, міжнародну допомогу з Данії в сфері впровадження е-декларування. Там теж стягнули мільйони доларів під час передачі коштів від грантодатської до грантожерської організації, потім другій та третій. У результаті розробнику програмного забезпечення дійшли нещасні тисячі, і програмка е-декларування на виході виявилась – дрова дровами», – написала Чорновол у Фейсбуці.
Справа ще і в тому, що люди, які називають себе представниками громадських організацій, часто не мають насправді стосунку до громадської діяльності, вважає журналіст Володимир Бойко. Адже робота на громадських засадах передбачає безоплатну працю у вільний час, а не повну зайнятість «на зарплатню у дві-три-чотири тисячі доларів», говорить він.
«У всьому цивілізованому світі подібні фірми, безумовно, існують. Але вони підлягають обов’язковій реєстрації. І про кожен долар, кожен центр, що надходить на їхні рахунки, вони зобов’язані прозвітувати. Тому що суспільство повинно знати», – говорить Бойко у коментарі Радіо Свобода.
Таким чином, якщо, скажімо, «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна проводить мітинг, українці мають знати, на чиї кошти це робиться, говорить Бойко. І запровадження е-декларування може зробити прозорішою роботу таких організацій, резюмує він.
