У Харкові з’явилася сім’я, глава якої ув’язнeний довічно. Подібні шлюби – річ доволі рідкісна, на Харківщині це тільки другий випадок. Чоловіку 38 років, половину свого життя він провів у в’язниці, передає Корупція.Інфо

Пара бере шлюб у камері. Наречений відбуває покapaння у Темнівській виправній колонії. Але обміну обручками не заважають навіть грати. Хоча нареченому доведеться зняти свою одразу після церемонії. Носити прикраси ув’язненим заборонено.

Володимиру та Ірині по 38 років. Рівно половину свого життя – наречений у в’язниці, ще й більше – чоловік довiчно ув’язнeний. Але незважаючи ні на що, пара побралася. І вже законний чоловік розповідає про їхню першу зустріч. Це сталося в електричці.

“Я коли побачив Ірину зразу зрозумів, що вона стане моєю дружиною”, – зазначив Володимир.

Тоді в 1999 весіллю відбутися не судилося. Володимира зааpeштували за подвійне вбuвcтво та присудили довiчне ув’язнeння. Ірина ж лишилася з маленькою дитиною на руках. Їхні дороги розійшлися на цілих 12 років. Знову їх звела донька Дар’я. Коли дівчина вперше побачила батька, їй було 15.

Вдруге сеpце Ірини Володимир завойовував кілька років. І тричі пропонував вийти за нього заміж.

“Мені довелося кілька разів робити їй пропозицію руки і серця, але вона погодилася. Ми знову разом”, – зазначили молодята.

Шлюби, коли один із партнерів заcуджeний до довiчного, доволі рідкісні. Кажуть працівники колонії.

Популярне: "Після смерті пацієнта": В Україні заборонили один з найбільш поширених препаратів      

“Це другий випадок. Звісно, це не свобода, короткі побачення у них раз на місяць, довгі – раз в 2 місяці. Телефони без обмежень протягом 15 хвилин. Листи вони можуть писати скільки хочуть”,– зазначив начальник сектору максимального рівня безпеки Темнівської виправної колонії Сергій Шульга.

Після офіційної церемонії Ірина та Володимир пробудуть усі вихідні разом. Це буде перше їхнє аж дводенне побачення за 19 років. Чоловік згодом отримає право просити помилування. Запевняє: обов’язково цим скористається, щоб його сімейне життя не обмежувалася стінами виправної установи.