Міністерство фінансів хоче розкинути по всій Україні "мережу шпигунів", які буде стежити за сумнівними фінансовими операціями. А відправити кому-то гроші анонімно стане неможливо.

Все це робиться з метою посилити боротьбу з відмиванням грошей, кажуть автори ідеї.

При цьому є й "пряник" – сума максимального переведення коштів без перевірок виросте в два рази. Втім, вона актуальна тільки для бізнесу або великих покупок.

Про це йдеться в законопроекті, опублікованому на сайті Мінфіну в кінці липня, повідомляє Корупція Інфо

Поповнюєш мобільний – відзвітуй
Найцікавіше в законопроекті для тих, хто не є підприємцем – це норма, відповідно до якої переводити будь-які, навіть самі незначні суми, із зазначенням даних і на відправника, і на одержувача. Йдеться про операції, які проводяться без відкриття банківського рахунку.

Умовно кажучи – відправити гроші по терміналу або через банківську касу, не вказавши даних на себе, буде неможливо. Причому мова навіть про таку дрібницю, як поповнення мобільного телефону.

Якщо сума відправлення – до 30 000 гривень, від відправника і одержувача потрібні будуть ПІБ. Якщо вище – то потрібно буде вказати місце проживання, номер паспорта, а також ІПН.

Зрозуміло, банки в цілому і раніше плюс-мінус знали, хто і кому пересилає кошти. Однак в новому законопроекті це, по-перше, стане обов'язковим і вам просто не дадуть відправити гроші без повної ідентифікації. По-друге, всі дані про вас будуть "зашиті" в саму транзакцію і перевіряючі зможуть миттєво відстежити, куди і що ви відправляли.

Інновація, якщо її затвердять і приймуть в парламенті, буде стосуватися не тільки банків – але і будь-яких фінансових компаній, платіжних систем і навіть поштовиків.

Навіщо все це робиться
За заявою Мінфіну, все це робиться з метою уникнути дроблення фінансових операцій – якщо хтось намагається одну велику транзакцію розбити на десятки дрібних і тим самим уникнути перевірок. По суті – "відмити" кошти.

А перевірками, за задумом міністерства, тепер будуть зобов'язані займатися все. Від банків (яким це не вперше) до бухгалтерів та юристів, які супроводжують угоди. Документ називає їх "суб'єктами первинного фінмоніторингу". Саме вони отримають доступ до деталей всіх без винятку фінансових операцій українців.

Порівняємо, як хочуть розширити коло перевіряючих. Крім банкірів, страховиків, ломбардів, нотаріусів та аудиторів, які займалися моніторингом і раніше, в нього хочуть включити бухгалтерів, податкових консультантів, юридичні компанії. Виняток становлять ті фахівці, які працюють в штаті фірми – тоді вони не зобов'язані на неї "стукати".

Таким чином, майже всі, хто має стосунок до руху грошей, будуть зобов'язані повідомляти про сумнівні з їх точки зору угодах в НБУ або Мінфін. Інакше – драконівські штрафи, які в 5 і 10 разів вище нинішніх.

Так, наприклад, за незазначення даних на відправника і одержувача грошового переказу банк або платіжну систему можуть покарати на 34 тисячі гривень. Хоча перш за такі проступки "карали" максимум на 3,4 тисячі грн.

Кому добре від законопроекту
Головних послаблень у документа два.

Перше – це збільшення суми переказу, за яким банкам не потрібно перевіряти клієнта. Вона виросте вдвічі, з 150 до 300 тисяч гривень.

Теоретично від цього виграє бізнес і люди, які роблять великі покупки.

Другий бенефіціар змін – це великі банки. Законопроект обмежує максимальний штраф за порушення фінмоніторингу 10 мільйонами гривень, тоді як раніше це був 1% від статутного капіталу.

Зрозуміло, 10 мільйонів для великого банку – це менше, ніж відсоток від капіталу. А для невеликого банку – навпаки набагато більше. Зараз дрібні банки можуть штрафувати не більше, ніж на два мільйони гривень (1 відсоток від мінімального "уставника").

Ще одним несподіваним підсумком законопроекту може стати відкритий реєстр публічних осіб, який буде створений НАБУ на підставі декларацій чиновників. Їх виявлення було і раніше однією з вимог фінмоніторингу. Але тепер у банків теоретично з'явиться реєстр, за яким вони зможуть працювати.