Останнім часом градус напруги на фронті вищий, ніж до листопада 2021-го, адже не останню роль грає активізація окупантів та регулярної армії РФ. Таку заяву зробив радник Головнокомандувача ЗСУ, командувач Української добровольчої армії (УДА) Дмитро Ярош.

“Відбуваються постійні навчання, доукомплектація, перекидання техніки та багато фактів, які говорять про те, що вони готуються до загострення… Чи це на сході буде, чи по всьому периметру – питання таке, Путіну в голову не залізеш. Але це відчувається, напруга зростає , і нам також треба готуватися”, – прокоментував він.

Ярош нагадав, що до можливого наступу влада має готуватися разом із суспільством, добровольчими батальйонами, місцевою владою та ін. Однак варто звернути увагу на те, що заходи необхідно організувати так, щоб не спровокувати паніку, адже на це розраховують у Москві.

Ярош порадив Головнокомандувачу робити звернення до українців, щоб вони розуміли реальну ситуацію та довіряли центральній владі.

Однак, Радник Головнокомандувача ЗСУ, командувач Української добровольчої армії (УДА) Дмитро Ярош вважає, що Росія поки що не стягнула до українських кордонів достатньої кількості військ для окупації України.

Проте Кремль може використати кілька сценаріїв агресії.

“Судячи з тих військ, які зараз сконцентровані, ми не бачимо тієї кількості людей, особового складу ЗС РФ, які могли б окупувати всю Україну. Проте завдати локальних ударів за повної переваги в повітрі у них сил вистачить. Я думаю, що їм в першу чергу потрібен бліцкриг: увійти, знищити об’єкти критичної інфраструктури, розгром боєздатних частин ЗСУ. Але я більш ніж впевнений, що ворог дійде туди, куди ми його допустимо. Чим більше буде опору, тим менше у них шансів просунутися на будь-якому напрямку”, – прокоментував ситуацію Ярош.

Він також не виключив, що Москва може використати так званий “фактор Лукашенка” – атаку з півночі. Проте зараз складно зробити точний прогноз, як саме розвиватимуться події.

Радник Головнокомандувача ЗСУ визнав, що у росіян багато варіантів дій, але й Україна має багато варіантів протидії:

“Відповідь буде жорсткою і правильною, системною”.

Відродження проекту “Новоросія”, який окупанти не реалізували у 2014 році Ярош вважає найгіршим сценарієм.

Своєю чергою, голова правління неурядової організації “Майдан закордонних справ”, член Політради парії “Сила та Честь” Олег Бєлоколос також вважає, що головним зовнішньополітичним викликом для України буде необхідність протистояння російській агресії.

“А в тому, що вона буде продовжена у тому чи іншому вигляді – немає жодних сумнівів. Про це, серед іншого, свідчить інформація про російський бюджет на 2022-2024 роки, в якому передбачається збільшення витрат на національну безпеку. І хоча дані державного оборонного замовлення на 2022 та на плановий період 2023 та 2024 років засекречені, є підстави обґрунтовано припускати, що фінансування нових систем озброєнь також зростатиме. У російському суспільстві державою поширюється теза про нібито “недієздатність України”, атмосфера страху та пропаганда про Росію як про “обложену фортецю, оточену з усіх боків ворогами”. Це також є психологічним фоном для можливого нападу на нашу країну”, – розповів Олег Бєлоколос виданню Коментарі.

Він стверджує, що для тих росіян, хто не згоден із політикою Кремля, сигналом може бути збільшення витрат “на правоохоронну діяльність”.

“Своєю провокацією біля українських кордонів Росія вже фактично консолідувала підтримку України з боку Заходу, – акцентує експерт. – Було б нерозумно не скористатися цим для просування наших національних пріоритетів. На тлі дискусії, що вже набила оскому, навколо так званих “законних російських інтересів”, Україна має почати говорити саме про свої законні інтереси. А їх не може не бути у країни з таким географічним становищем, площею та 40-мільйонним населенням”.