"Взявшись за розвиток села, ми зрозуміли, що нам навіть зустрічатися особливо ніде. Центр Бобриці дуже маленький, там всього пара крамничок, актовий зал Палацу культури старий і запорошений, як для партзборів. Так ми звернули увагу на територію покинутого рибгоспу, вирішили перетворювати її у багатофункціональний публічний простір." – розповідає про ініціативу команди молодих активістів одна із найактивніших учасниць цієї команди Марія Уварова.
Одне із досягнень команди – створення вуличної бібліотеки у центрі села, в якому проживають приблизно 1500 мешканців. Тамара Сухенко, активістка, ділиться інформацією про те, що селяни не лише читають, але й поповнюють загальну бібліотеку із власних резервів.
Нещодавно селяни та члени команди взялися за чергову ініціативу – вони звели замість старого новий будинок, розташований у Бобриці, для потреб учасника АТО та його сім'ї. Для досягнення цієї мети їм вдалося зібрати 120 тисяч гривень.
Крім всього іншого активісти вирішили також поширювати спортивну культуру серед мешканців села. Зокрема, у травні у селі, яке може стати прикладом для наслідування й іншими селами та містечками країни, провели змагання з триатлону, які можуть стати традиційними.
Що стосується впорядкування простору села, то нещодавно активісти встановили там урни для роздільного збору сміття, а двічі на місяць сюди приїжджає машина за пластиком і макулатурою.
Група, метою діяльності якої є перетворення Бобрці на село-казку з допомогою п'ятилітнього плану, була заснована восени минулого року.
Дівчата й хлопці вирішили розширити місцевий простір з допомогою збільшення центральної площі села шляхом знесення старого дому, який належав раніше учаснику АТО. Замість старого, як ми вже згадували вище, збудували новий дім.
Центральну площу вже назвали Ярмарковою і на початку червня пройшли перший, потенційно традиційний ярмарок, на якому продавали продукцію місцевих. Серед іншого там були виставлені на продаж овочі, фрукти, сири, а також вироби ручної роботи місцевих творців.
Звісно, розвиток села неможливий на основі одних лише молодіжних ініціатив. Недофінансування із державного бюджету, що є основною причиною його плачевного стану, намагаються компенсувати приватні фонди. У випадку із селом Бобриця, мова йде про фонд "Розвиток і благоустрій".
Питаннями, які все ще відкриті для вирішення, активісти вважають інфраструктурні. Зокрема, низька, як і у більшості міст та містечок і, тим паче сіл України якість доріг та відсутність велодоріжок.
Ініціативна група взялася відновлювати місцеву флору та фауну. Зокрема, молодь провела висадження дерев на виїзді із села.
Насамкінець ще раз відзначимо основну причину занепаду українського села. Недостатність саме державного фінансування. Чи, якщо точніше висловитись, спрямування і без того дефіцитних коштів із держбюджету не у те русло. Замість боротись із причинами економічного неблагополуччя, зокрема розвиваючи основного постачальника продовольства , – село, із державного бюджету гроші ( у майже такій же кількості, як зусилля) спрямовують на невпинне збільшення кількості іноземних інвесторів як суб'єктів ''оживлення'' української економіки, як наслідків низького рівня цієї економіки.
