im578x383-tornado-batalion_248.dp.ua

Мукачівська стрілянина знову нагадала про питання існування в Україні озброєних добровольчих груп. Ще кілька тижнів тому в центрі уваги перебував «Торнадо» – добровольчий батальйон, згодом – рота спецпризначення МВС, яка засвітилася у боротьбі з контрабандою в зоні АТО.

Згодом – раптовий арешт комбата і сімох бійців підрозділу за жахливими звинуваченнями у тортурах, зґвалтуваннях, а на додачу ще й педофілії. Хто такі насправді бійці “Торнадо”? Монстри, якими лякатимуть дітей чи жертви власної принциповості?

Ці кадри знято влітку 2014-го на навчаннях батальйону “Шахтарськ”. Руслан Оніщенко, комбат, а в майбутньому командир міліцейського спецпідрозділу “Торнадо” демонструє бійцям навички стрільби із різних видів зброї.

За рік війни комбат уже за ґратами за звинуваченням у незаконному утриманні людей, катуваннях і вбивствах.

Анатолій Матіос, заступник генерального прокурора, головний військовий прокурор: «Зібрана доказова база, яка дає підстави беззаперечно підозрювати командира роти Руслана Оніщенка, а також значну кількість його підлеглих, які організувалися навколо нього, як кримінальний елемент в погонах».

Бійці “Торнадо” кажуть, що свого командира не зрадять. Багато з них завдячують йому життям.

Артем, позивний “Заєць”, боєць батальйону “Торнадо”: «Когда ребята-вояки повернули на сепаратистский блок-пост, большинство командиров сказали «та ребят уже все, их, наверное, уже разбили уже." На что наш комбат ответил, что «это наши парни и если вы боитесь идти с нами, мы пойдем сами».

“Торнадо” геройськи пройшов Іловайськ, Піски, Мар’янку і Лисичанськ. Та після оприлюдненого військовою прокуратурою відео із розповіддю про тортури підрозділ став ізгоєм.

– Применялись электрошокеры и генераторы в области мошонки, головы, всю спину, все ноги.

 Невже у розташуванні роти регулярно катували і ґвалтували людей, а про це ніхто не знав? Розпитати про це самих торнадівців виявилося не просто. Підрозділ зник із місця дислокації в зоні АТО. 

«Торнадо» носить по всій території України. Після корупційного скандалу батальйон відвели зі Станиці Луганської у тил, до Слов’янська, а тепер він опинився на околицях Києва. Серед бійців – тільки й розмов про звинувачення у тортурах. Кажуть: не розуміють, де могли катувати людей. Приховати таке було неможливо.

Вікторія Ковальчук, позивний Аква, боєць батальйону “Торнадо”: «Це нереально було. Постійно всі на базі і всі все бачать».

Вікторія з позивним “Аква” служить із комбатом Русланом Онищенком ще з часів створення батальйону “Шахтарськ”. Пройшла усі гарячі точки. Розповіді про тортури у підвалі називає нісенітницями.

– Чесно кажучи, я такого не бачила. Я знаю, в нас в підвалі було продукти. Там були продукти харчування через те, що там постійно холодно.

До війни Вікторія працювала помічницею стоматолога. Коли на Донбас прийшла війна, вирішила захищати Україну. Те, що останнім часом відбувається із підрозділом, вважає помстою за принципову позицію.

– Відкрито високопосадовці почали обливати брудом всіх бійців і весь батальйон. Складається враження, що ми стали непотрібні і просто нас хочуть знищити.

На новому місці розташування, в тилу, підрозділ визначив для себе нове бойове завдання. Бійці «Торнадо» понад рік воювали у зоні Антитерористичної операції. А тепер воюють у Києві. За власну гідність і майбутнє.

– Трижды герою Украины: Слава! Слава! Слава!

Комбат Руслан Онищенко за ґратами відмовляється визнавати себе винним у тортурах.

– Зачем пытать, кого пытать? Смысла нету. Если человек неправильно себя ведет или еще что-то, может быть ему дали "подсрачник", чтобы его угомонить — все. А что у них выпытывать? Смысла нет.

Адвокат Руслана Онищенка звинувачує у тортурах самих правоохоронців, які жорстоко побили десятьох торнадівців під час їхнього затримання.

Анатолій Матіос, заступник генерального прокурора, головний військовий прокурор: «Одномоментно в чотирьох містах України – Львів, Дніпропетровськ, Київ, Сєвєродонецьк – було затримано вісім осіб. Філігранно захоплено працівниками “Сокіл”.

Про філігранне захоплення розповідає свідок Іван Князько, який разом із командиром “Торнадо” лікувався після поранення у лікарні імені Мечникова в Дніпропетровську.

– Выпихивали меня из машины. Выпихнули, бросили меня на пол, надели мешок черный. Они видели, что у меня ранение. Но они наручниками затянули меня по полной.

Командир “Торнадо” попросив бійця підвезти його до обласного управління міліції на запрошення генерала. Солдат лишився чекати в машині, коли на нього філігранно напали бійці “Соколу”. Та дісталося не лише від них.

– Помучили в горотделе.

– А что значит помучили?

– Побили чуть-чуть.

– В камере?

– Нет. В каком-то кабинете.

– А кто бил, помните?

– Нет, мешок на голове был.

Поранений Іван Князько встиг послужити лише півтора місяці. У міліції зрозуміли, що помилилися, і відпустили хлопця.

Віталій Погосян, адвокат затриманих бійців “Торнадо”: «При этом у него забрали все личные вещи, у него забрали мобильный телефон, денежные средства, ключи от машины, паспорт и водительские права. То есть никаких документов составлено не было. В связи с этим мы подали заявление о преступлении на тех, кто проводил задержание».

Адвокати вважають, що Івана Князька катували. Постраждали і командир, і п’ятеро бійців, яких затримали у Северодонецьку. Вони теж прийшли до слідчого добровільно.

Сергій Погосян, адвокат затриманих бійців “Торнадо”: «Буквально через пять минут после начала допроса открылась дверь за спиной у них. Четыре человека в балаклавах в форме, без шевронов, также, как Онищенко, завалили. Как им вменяется, что они кого-то пытали. Вот то же самое было сделано с ними во время задержания».

Це – не єдина претензія до слідства. «Копати» під “Торнадо” прокуратура розпочала ще наприкінці березня. Дозвіл на затримання суд дав ще 17 травня. Але бійців взяли лише через місяць, хоча мова нібито йде про катів і вбивць. Чому?

Олексій, позивний Борз, боєць батальйону “Торнадо”: «Чесно, з контрабандою, ми її тільки зупиняли. Там і продукти харчування, і алкоголь. – Багато алкоголю? – Фуру. Величезну. Це ще до того, як підірвали мост. Ми буди шоковані. Получається, що туда йшли алкоголь, продукти харчування. А звідти вугілля і метал».

Олексій своє 19-річчя відзначив на війні. Романтика розвіялася в процесі боротьби зі своїми ж контрабандистами. У тих працювала добре налагоджена система. Наприклад, вони знали, що блок-пост припиняв роботу о 17:00 год. Після цього через нього йшли нелегальні вантажі, каже заступник командира «Торнадо».

Микола Цукур, заступник командира «Торнадо»: С 17:00 час. и до 7:00 час. никто не находился, никого не было. Но когда мы выезжали, то попадались фуры с водкой, фуры с окорочками». 

Микола Цукур сам місцевий, з Перевальська, що на окупованій території. Каже: місцевих селян із овочами і м’ясом пропускали завжди. Полювали на інші вантажі.

– В частности, я остановил два маленьких пирожка с сигаретами. «Парламент», «Собрание», «Капитан Блэк». Самые дорогие. Два с половиной куба сигарет — почти миллион гривен.

Ще дорожча контрабанда – метал і вугілля. Їх спочатку везли фурами, а потім цілими потягами – залізницею.

Микола Цукур, заступник командира «Торнадо»: «Ориентировочное время прохода поезда 19:00-20:00 час. Это второе апреля. Поступает приказ 2 апреля до 18:00 час. вывести все подразделение со станицы Луганская. Все».

Губернатор Луганської області Геннадій Москаль від антиконтрабандної діяльності “Торнадо” не в захваті.

– Я сьогодні запитав Генеральну прокуратуру: зведення “Торнадо” було про контрабанду? Нема. СБУ — нема. Державну фіскальну службу — нема. В антикорупційний — нема. Підніміть кримінальний кодекс України. Там такого злочину, як контрабанда, нема.

Коли на блок-постах з’явилося телебачення, всі одразу почали затримувати контрабанду, якої до того нібито взагалі не було. Про затримання потягу з нелегальним вугіллям і металом на 70 мільйонів торнадівці фільм зняли самостійно.

– Вот это точно уголь, который пришел из Луганска. Состав формировался в Алчевске.

В іншому вагоні того потягу взагалі їхали люди.

Микола Цукур, заступник командира «Торнадо»: «Вызвали пограничников. Видно, что ехал не один человек. Это пригодится. Но никому не пригодилось. Приехали пограничники, увидели тротил и убежали. Приехали СБУ — убежали. Мы остались сами». 

Провину затриманих бійців визначатиме суд. Слідство заявляє про наявність вагомих доказів. Та дивним чином історія міліцейського спецпідрозділу торкнулася родини київської волонтерки Світлани Саванчук. Восьмого липня близько шостої ранку до неї в квартиру прийшли люди, які назвалися міліцією. Коли жінка відчинила двері, до неї зайшли представники військової прокуратури із ухвалою про підозру чоловіку у скоєнні злочинів.

– Звинувачують в тому, що він з комбатом Онищенко вчиняв розпусні дії.

Руслан Стоян, адвокат: «Розпусні дії щодо їхніх дітей, щодо інших малолітніх і перечень мордувань, катувань. Такі катування, що читаеш і стає ніяково». 

Аргументи про те, що Саванчуки жодного разу не були в зоні АТО, не подіяли. Чоловік Світлани викликав адвоката, але не встиг договорити, як у нього й Світлани відібрали усі засоби зв”язку.

– На вопрос, а как же я буду связываться даже с вами, как же я свяжусь — купите себе новый телефон.

– Забрали телефон? А забрали ще якусь техніку?

– Все компьютеры. Мой компьютер, мужа компьютер, который ему не принадлежит. То есть, он работает в иностранной компании и компания выдала ему этот компьютер.

Весь час, поки тривав обшук, адвокат стояв під дверима. Його не допустили, як і міліцію, що приїхала за його викликом. Прокурори відмовилися назватися, навіть коли виходили. І останній штрих. Ухвалу про обшук винесла сумнозвісна суддя Печерського суду Оксана Царевич, яку звинувачують у винесенні завідомо неправосудних рішень проти активістів Автомайдану.

/Олександр Курбатов, Слідство.Інфо