Мале городище не перестає дивувати дослідників стародавнього Бужська. Вчора, 30 серпня 2015 року у культурному шарі ХІІ ст. знайшли унікальний артефакт – пряслице із кириличним графіті, передає Корупція інфо.
Пряслиця – тягарці для веретена у вигляді кульок, дисків чи циліндрів – є досить поширеними знахідками під час розкопок давньоруських поселень. За час археологічних досліджень у Буську їх виявили ледь не сотню. Але пряслиця з написами – надзвичайна рідкість. У науковій літературі описано з півтора десятка екземплярів таких прясел. Серед найвідоміших – пряслиця із Вишгорода із написами «Невесточь» (Невістчин), «Иулиана» (Юліана), з Києва – «Потворин пряслен», Любеча – «Иванко создал тебе ю одина дщерь» (Іванко створив це для єдиної дочки) і «Степанида», Новгорода – «Мартиня», Старої Рязані – «Молодило». Багато написів досі не дешифровані або містять одиничні символи чи літери. На більшості пряслиць із графіті вказано назву жінки або дівчини, що ним володіла.
На Буському пряслиці чітко проглядають 3 літери: А Н Н, які можна логічно потрактувати, як жіноче ім’я АННА, яка й була його імовірною власницею. Окрім напису, у нижній частині прясла розміщено орнамент у вигляді вдавлених цяток загальною кількістю 12 (можливий збіг або аналогія до 12 місяців). Не приховують радості керівник експедиції Петро Довгань, його дружина Наталя Стеблій та голова товариства «Бужани» Зеновій Павлик, які вчора працювали на розкопі і стали першовідкривачами артефакту. Не кожному досліднику землі трапляється за кар’єру така знахідка.
До речі, вчорашня знахідка – це не єдиний палеографічний артефакт з території літописного Бужська. У сезоні 2008 року археологи виявили кістяний валик, розділений на 4 сегменти, на одному з яких були вирізані 2 кириличні літри: НИ, що могли бути початковими літерами чоловічого антропоніма (Никодим? Никола?). Точної атрибуції предмета також немає (амулет або шахова фігура). Під час розкопок часто трапляються і обламані кістяні писачки, які використовували з навчальною метою для нанесення написів на вощені дощини. Усе це свідчить про високий рівень соціальної інфраструктури у Буську ХІІ-ХІІІ ст. та освіченість населення міста.