Американсько-російські відносин доходять до точки кипіння. Протягом останнього тижня президент США Джо Байден зробив низку спонтанних висловлювань, які повпливали на це.
Так, у своїй великій промові у варшавському Королівському замку Байден вперше відкрито закликав до усунення Путіна з посади.
«Заради Бога, ця людина не може залишатися при владі», – сказав Байден, завершуючи свою промову за підсумками триденної поїздки до Європи.
Ця фраза може виявитися найпроблемнішою.
У своїй промові перед натовпом польських урядовців та високопоставлених осіб у Королівському замку у Варшаві президент США ще раз попередив, що світ перебуває в розпалі епохи конфлікту між демократіями та автократіями.
Він пообіцяв, що НАТО захищатиме “кожен дюйм” землі своїх країн-членів. Він також пообіцяв продовжити підтримувати Україну, хоча зазначив, що американські військові не вступатимуть там у бій із російськими військами.
Це була конфронтаційна, але поміркована промова, що добре узгоджувались з усім тим, що офіційні представники США, починаючи з держсекретаря Ентоні Блінкена, говорили місяцями.
Та потім, прямо перед “дякую” і “до побачення”, Байден додав про свого російського колегу: “Заради всього святого – ця людина не може залишатися при владі”.
У Кремлі відреагували на “ключову” для них цитату промови американського президента.
Так, речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив: “Ця промова – і уривки, які стосуються Росії, – вражають, якщо використовувати ввічливі слова. Він не розуміє, що світ не обмежується Сполученими Штатами та більшою частиною Європи”.
Однак, як наголосив представник адміністрації Байдена, президент мав на увазі, що Путіну не можна дозволяти мати владу над своїми сусідами чи регіоном. “Він не обговорював владу Путіна в Росії чи зміну режиму”, – додав він.
Швидкість, з якою США оприлюднили своє “роз’яснення”, яке пізніше повторив Блінкен, свідчить про те, що там розуміють небезпеку, яку несуть слова Байдена.
Раніше цього ж дня президент США назвав Путіна “м’ясником”. Минулого тижня він, здавалося, випередив дипломатичний процес своєї адміністрації, звинувативши російського президента у воєнних злочинах. В обох випадках зауваження Байдена викликали осуд та попередження Москви про те, що дипломатичні відносини між США та Росією на межі розриву.
Існує межа між засудженням лідера нації, яка іноді перегріта риторикою дипломатії, та закликами до його зміщення. Ці межі поважали і американці, і радянські діячі навіть у розпал холодної війни. І це та межа, яку Байден, схоже, перейшов, – пише кореспондент ВВС Ентоні Зурхер.
Сильні країни зазвичай звинувачують в тому, що вони вимагають “зміни режиму” у слабших країнах, а це не те, чого вимагає одна ядерна країна від іншої.
У неділю навіть деякі союзники США спробували дистанціюватися від висловлювань Байдена.
У Вашингтоні лідери Конгресу висловили занепокоєння. Республіканський сенатор від Айдахо Джим Ріш, із комітету закордонних справ, назвав висловлювання Байдена “жахливою помилкою”.
“Боже, я б хотів, щоб вони утримували його (від дій – Ред.) за сценарієм, – сказав він. – Щоразу, коли ви кажете або навіть, як він зробив, припускаєте, що політична мета полягає у зміні режиму, це веде до величезної проблеми. Ця адміністрація зробила все можливе, щоб зупинити ескалацію. (Але – Ред.) ви не можете зробити для ескалації більше, ніж закликати до зміни режиму”.
Подібні ремарки не зовсім випадкові. Вони можуть проявити, що лежить на серці у Байдена, навіть якщо голова – і голови тих, хто його оточує, – воліють, щоб він притримав язика.
Часом у цьому є політична сила, пише Том Ніколс із The Atlantic, що дозволяє Байдену щиро перейнятися емоціями американського народу. Однак у нинішній момент дипломатичної кризи, коли погано підібрані слова можуть мати певні наслідки, вони також є і слабкістю.
“Складно звинувачувати Байдена у тому, що він піддався своєму знаменитому норову після спілкування з людьми, постраждалими від варварства Путіна, – пише Ніколас. – Але слова кожного лідера світу зараз мають значення, і чи не найбільше – слова президента США”.
Байден може вважати, що відносини Росії та США зіпсовані настільки, що відновити їх неможливо, поки Путін перебуває при владі. Втім, прямі заяви про це можуть ускладнити досягнення негайної цілі США – припинення війни в Україні зі збереженням її територіальної цілісності.
Зараз війна в Україні не йде так, як планував Путін. Його армія загрузла в запеклих боях, втрати збільшуються. Його економіка виснажується під вагою економічних санкцій. Росія дедалі більше ізолюється від зовнішнього світу.
Існує можливість, що це призведе до деескалації, до якої закликають США та союзники, але це також може зробити Путіна більш відчайдушним. І якщо російський лідер вважатиме, що на карту поставлена його влада і що США не так уже і таємно зробили це метою своїх зусиль, з цієї точки криза може повернути не в бік миру.