By / 03/10/2014

Батенко Тарас Иванович

На этот раз мы решили заглянуть чуть дальше обычного, в прямом смысле этого слова, взять кандидата в депутаты из области. Заинтересовал нас, конечно, наиболее одиозный кандидат – Батенко Тарас Иванович. Карьера этого господина, как политическая, так и рабочая, достаточно странная. Вот краткая хронология: 
 

1990-93 гг. – Принимал активное участие в деятельности Украинской республиканской партии. 
1993-96 гг. – Издавал журнал «Республиканец». 
1996-97 гг. – Специалист информационно-аналитического отдела Львовской облгосадминистрации, помощник председателя по вопросам информационно-аналитического отдела ОГА. 
1997-00 гг. – Заместитель директора Центра политических исследований «Новая волна». 
2000-02 гг. – Руководитель Центра политического прогнозирования газеты «Высокий Замок». 
2002-03 гг. – Заведующий пресс-службы Львовской ОГА, заместитель директора Института развития города. 
2003-05 гг. – Один из руководителей избирательного штаба Виктора Ющенко на Львовщине. 
2005-08 гг. – Заместитель председателя Львовской ОГА. 
2009-2010 гг. – Председатель фракции блока «Наша Украина» во Львовском облсовете. 
С августа 2009 – директор «Магистральных нефтепроводов «Дружба
«ОАО» Укртранснафта». 
2010 – вышел из «нашей Украины». 

 

Ситуация с этим назначением для нас остается не совсем понятной. Ведь с ним многие связывают увольнения и восстановления господина Лазорко. Бытует мнение, что на эту должность его пролоббировал именно этот господин. Кстати, Александр Лазорко еще есть кумом Батенка, крестным отцом старшего ребенка. 

Батенко Тарас Иванович – один из наиболее вероятных кандидатов в народные депутаты Верховной Рады. На сегодня, занимает должность директора магистральных нефтепроводов «Дружба», которую получил благодаря тому, что в свое время удачно «побратался» со своим кумом. Как и еще политолог по специальности стал директором нефтяной компании, не имея ни экономической, ни технического образования?! 

На данный момент кандидат довольно активно проводит свою предвыборную агитацию. Его кампания достигла таких масштабов, что его агитационную прессу можно найти даже в церквях. За время Революции Достоинства мы имели возможность узнать сколько стоит «духовная поддержка» и благословение, а учитывая предвыборный ажиотаж – цены выросли вдвое (но напомним, что на выборах 2012 священников, что агитировали господина Батенко, наказали суровыми выговорами Львовская архиепархия Украинской греко-католической церкви). 

300 тыс. гривен в год – это меньше, чем 30 тыс. гривен ежемесячно. За эти деньги можно неплохо жить. Но этой заработной платы недостаточно, чтобы наполнять Благотворительный фонд своего имени: асфальтировать дороги, менять в школах окна и нанимать армию охранников и агитаторов. Поэтому первый и самый важный вопрос от общественности и журналистов к кандидату: Откуда средства, Тарас Иванович?! 
Сторонник золотого тельца, Тарас Иванович ошибочно верит в то, что деньгами можно купить благосклонность избирателей. Называет себя политологом, но упорно не желает замечать, что изменил
ысь время, страна, избиратели. Доверие нужно завоевывать, а не покупать. Доверие людей – не машина и не должность: ее, после гибели Небесной сотни, уже не купишь! А Небесная сотня погибла за то, чтобы и должности в Украине не продавались. 

Поэтому можем делать выводы: Тарас Батенко – скорее всего – просто кукла в чьих-то умелых руках. При том руки эти принадлежат человеку, который лишний раз светиться на публике не желает. Его прихоти и задачи на публике выполняет кандидат-посевальщик Тарас Батенко. Итак, возникает еще один острый вопрос: кто стоит за Тарасом Батенко? 

Вопрос с привлечением священнослужителей к агитационной работе в пользу господина Батен уже освещали в информационном ресурсе «Варианты», после чего некоторые из этих Вариантов имели удовольствие посидеть на судебных рядах в качестве обвиняемых. Также по этой ситуации в 2012 году комментарий предоставил даже Писарчук, он отмечал, что у него болит душа за то, что по его «земляках ездят ложью и неправдой». 
«Вот, если взять многоуважаемого Батенка, я ему желаю победы, он лидер, священники ему осанны поют, а мне обидно, что человек идет с ложью. Ну, человек, сидишь там в «Киевгаз», ну, не нищ душу тех бабок, не рассказывают, как ты будешь бороться с властью, для чего ты так врешь? Кишка тонка. Потому что если тебя выбросят с той должности, то ты – никто», – отметил Писарчук. 

Народный депутат отметил, что непонятным остается, откуда у Батенко появились средства для финансирования своего благотворительного фонда. 

«Собственно говоря, скажи, за какие деньги ты стал благодетелем: был на государственной службе, сидит сейчас на зарплате. Что же это за деньги, может, они действительно имеют некий неприятный запах и то, что он их раздает, приносит не пользу, а вред для избирателей?», – сказал Писарчук. 

Так кто же на самом деле господин Батенко?

 

Автор: Марвін; Джерела: Вголос, Голос


Related Articles

Батенко Тарас Іванович

Цього разу ми вирішили заглянути трішки далі ніж завжди, у прямому сенсі цього слова, взяти кандидата у депутати із області. Зацікавив нас, звичайно, найбільш одіозним кандидат — Батенко Тарас Іванович. Кар’єра цього пана, як політична, так і робоча, є досить дивна. Ось коротка хронологія:

1990-93 рр. — брав активну участь у діяльності Української республіканської партії.
1993-96 рр. — видавав журнал «Республіканець».
1996-97 рр. — спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу Львівської облдержадміністрації, помічник голови з питань інформаційно-аналітичного відділу ОДА.
1997-00 рр. — заступник директора Центру політичних досліджень «Нова хвиля». 
2000-02 рр. — керівник Центру політичного прогнозування газети «Високий Замок».
2002-03 рр. — завідувач прес-служби Львівської ОДА, заступник директора Інституту розвитку міста.
2003-05 рр. — один з керівників виборчого штабу Віктора Ющенка на Львівщині.
2005-08 рр. — заступник голови Львівської ОДА.
2009-2010 рр. — голова фракції блоку «Наша Україна» у Львівській облраді.
З серпня 2009 р. — директор «Магістральних нафтопроводів «Дружба» ПАТ «Укртранснафта».
2010 р. — вийшов із «нашої України».

Ситуація із цим призначенням для нас залишається не зовсім зрозумілою. Адже з ним багато хто пов’язує звільнення та поновлення пана Лазорка. Побутує думка, що на цю посаду його пролобіював саме цей пан. До речі, Олександр Лазорко є ще й кумом пана Батенка, хресним батьком старшої дитини. 

Батенко Тарас Іванович – один із найймовірніших кандидатів у народні депутати Верховної Ради. На сьогодні, займає посаду директора магістральних нафтопроводів «Дружба», яку отримав завдяки тому, що в свій час вдало «побратався» із своїм кумом. Як і ще політолог за фахом став директором нафтової компанії, не маючи ані економічної, ані технічної освіти?!

На цей момент кандидат доволі активно проводить свою передвиборчу агітацію. Його кампанія досягнула таких масштабів, що його агітаційну пресу можна знайти навіть у церквах. За час Революції Гідності ми мали можливість дізнатись скільки коштує «духовна підтримка» та благословення, а враховуючи передвиборчий ажіотаж – ціни зросли вдвічі (але нагадаємо, що на виборах 2012 священників, що агітували за пана Батенка, покарали суворими доганами Львівська архиєпархія Української греко-католицької церкви).
300 тис. гривень за рік – це менше, аніж 30 тис. гривень щомісяця. За ці гроші можна непогано жити. Але цієї заробітної плати недостатньо, щоб наповнювати Благодійний фонд свого імені: асфальтувати дороги, міняти у школах вікна та наймати армію охоронців і агітаторів. Тому перше і найважливіше запитання від громадськості та журналістів до кандидата: А звідки кошти, Тарасе Івановичу?!
Прихильник золотого тельця, Тарас Іванович помилково вірить у те, що грошима можна купити прихильність виборців. Називає себе політологом, але вперто не бажає помічати, що змінився час, країна, виборці. Довіру потрібно завойовувати, а не купувати. Довіра людей – не машина і не посада: її, після загибелі Небесної сотні, уже не купиш! А Небесна сотня загинула за те, щоб і посади в Україні не продавалися. 
Відтак можемо робити висновки: Тарас Батенко — скоріш за все — просто лялька у чиїхось вмілих руках. При тому руки ці належать людині, яка зайвий раз світитися на публіці не бажає. Його забаганки і завдання на публіці виконує кандидат-засівальник Тарас Батенко. Отже, виникає ще одне гостре питання: Хто стоїть за Тарасом Батенко?

Питання із залученням священослужителів до агітаційної роботи на користь пана Батена вже висвітлювали в інформаційному ресурсі «Варіанти», після чого дехто з цих Варіантів мали приємність посидіти на судових лавах у якості звинувачуваних. Також стосовно цієї ситуації у 2012 році коментар надав навіть Писарчук, він наголошував, що йому болить душа за те, що по його «земляках їздять брехнею та неправдою».
«От, якщо взяти вельмишановного Батенка, я йому бажаю перемоги, він є лідер, священики йому осанни співають, а мені прикро, що чоловік йде з брехнею. Ну, чоловіче, сидиш там в «Київгазі», ну, не нищ душу тих бабок, не розповідай, як ти будеш боротися з владою, для чого ти так брешеш? Кишка тонка. Бо якщо тебе викинуть з тієї посади, то ти – ніхто», – зауважив Писарчук.
Народний депутат наголосив, що незрозумілим залишається, звідки у Батенка з’явилися кошти для фінансування свого благодійного фонду.

«Власне кажучи, скажи, за які гроші ти став благодійником: був на державній службі, сидить зараз на зарплаті. Що ж це за гроші, може, вони дійсно мають якийсь неприємний запах і те, що він їх роздає, приносить не користь, а шкоду для виборців?», – сказав Писарчук. 
То хто ж насправді пан Батенко?

 

Автор: Марвін; Джерела: Варіанти, Голос


Related Articles