За тендітного санінструктора Іру-"Лютик" з Дрогобича, що на Львівщині, молилися у всій Україні. Кілька днів 25-річна дівчина була між життям і смертю. 25 травня біля Авдіївки Ірина Іванюш разом із трьома товаришами по службі підірвалася на фугасі. Хлопці відбулися незначними пораненнями, а молоду медсестру відірвало обидві ноги і пошкодило осколком очей.
Лікарі: "Іра вже будує плани на майбутнє"
І ось перед Трійцею сталося диво – Ірина Иванюш після чотирьох операцій прийшла в себе, самостійно задихала і навіть почала будувати плани на майбутнє.
Поки, правда, одужання дається нелегко, з пацієнткою працює психолог.
– Іра дуже сильна, – розповів "КП" в Україні" головний лікар лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко. – При такій серйозній тяжкості поранень вона будує плани, які допоможуть їй у найближчий час стати на ноги. Вже думає про протези та про те, як буде допомагати пораненим тут, у лікарні. Хоче бути волонтером у штабі допомоги пораненим при лікарні ім. Мечникова.
До речі, допомогти з купівлею протезів пообіцяв губернатор Дніпропетровської області Валентин Резніченко. Але до цього ще далеко – процес реабілітації буде довгим.
А зараз Ірину просто засипали листами зі словами підтримки – пишуть люди з усієї України. Нещодавно написала вчителька, з якою дівчина разом працювала в школі. Жінка просить "Лютик" не сумувати і бути сильною.
Волонтери, які взяли шефство над пораненим санінструктором, хочуть купити їй планшет, щоб дівчина могла спілкуватися в Мережі.
На допомогу прийшли і однокурсники по медакадемії. Близько ста чоловік здали для неї кров. Найближчі друзі дуже хотіли відвідати Іру, але вона тоді була в реанімації без свідомості. А ось кого пустили, так це батьків. Мама і тато дівчини приїхали до неї днями з Львівської області. Під час зворушливої зустрічі плакали всі.
– Стан Ірини тяжкий, лікарі дуже просять людей не відволікати їх, – каже волонтер Річард Гордий. – Вони вдячні всім, але потрібен час, щоб стан стабілізувався.
Товариші по службі навіть передали в палату Їй ікону – нехай оберігає її.
Мріяла стати філологом
Ірина Иванюш родом з Дрогобича (Львівська область). Тут народилася, тут і виросла. Родом із звичайної, далеко не заможної родини – батько все життя пропрацював на заводі, який збанкрутував, мама – інвалід, у неї хворе серце. Їй про біду з донькою сказали тільки через два дні, боялися, що серце не витримає.
Після школи Ірина вступила до Дрогобицький педуніверситет, мріяла стати філологом. Товариші по службі кажуть, що вона навіть на фронті не розлучалася з книгою.
– Іра дуже спокійна й привітна дівчина, – каже її однокласниця Тетяна Богушевська. – А знали б ви, які вона твори писала! Від них просто дух захоплювало!
Проте пізніше Ірина вирішила стати лікарем і вступила в Дніпропетровську медакадемію. Добровольцем в зону АТО пішла після першого курсу, практично з самого початку військових дій. Служила в 93-ій бригаді, надавала першу допомогу українським бійцям. За крихкість і витончену натуру отримала позивний "Лютик".
Для тих, хто хоче допомогти Ірині
Гроші можна перераховувати на картку "Приватбанку", відкрита на ім'я матері Ірини Иванюш Ганни Петрівни
р/р 4149 4978 3143 8827 – для перерахувань у гривні;
Родичі і друзі постраждалої просять не перераховувати гроші ні на які інші карти, оскільки побоюються шахраїв.