Чому Україну не кличуть до Євросоюзу, та чи варто чекати безвізового режиму і як має вирішуватися конфлікт в Донбасі.
Чи стала Україна ближче до Європи, відповіді на це питання повинен був дати одноденний саміт Україна – ЄС, що пройшов у понеділок. Проте, всупереч очікуванням, цю відповідь ніхто не почув, як і не було дано розгорнутий аналіз того, що ж привезли українцям Дональд Туск і Жан-Клод Юнкер.
Зарубіжна преса (зокрема, італійська Corriere della Sera, Wall Street Journal) лише коротко зазначила «не дуже сердечну» атмосферу зустрічі європейського керівництва з українським та відсутність прогресу з найважливіших питань українсько-європейських відносин, вітчизняні ж ЗМІ або вишукували позитив у висловлюваннях лідерів Євросоюзу , або взагалі відбулися інформаційними повідомленнями. Однак відповідь на поставлене запитання отримати все-таки потрібно.
Без європейської перспективи
Найбільший резонанс у ЗМІ викликала відмова Юнкера назвати Україну європейською країною і тим самим визнати її право на вступ до ЄС. Але те, що стало неприємним сюрпризом для багатьох в Україні, насправді сюрпризом не є.
«Українські політики занадто легковажно ставляться до своїх обіцянок, у європейських лідерів все інакше.- Якщо представник Євросоюзу заявляє, що та чи інша країна має право на вступ до альянсу, то це стає зобов'язанням Брюсселя. Тим часом вже було кілька офіційних заяв, у яких ясно говорилося про те, що на найближчі десять років двері в ЄС закриті для всіх, крім Сербії, яка вже є кандидатом. Причому термін у десять років означає, що в цей період ніхто навіть не отримає статус кандидата, так що реально мова йде про те, що нових членів НЕ БУДЕ мінімум 15 років.
І питання не в Україні, а в небажанні Євросоюзу розширюватися взагалі. Більше того, в Західній Європі сильні настрої в бік зменшення членів альянсу.
У чергах за «шенгеном»
Одним з найбільш неприємних для звичайних громадян моментом став тупик в питанні скасування короткострокових віз.
Хоча ще недавно Арсеній Яценюк говорив про те, що відсутність серед заяв майбутнього в травні Ризького саміту Східного партнерства точного зазначення строку введення безвізового режиму для України буде катастрофою, за підсумками київської зустрічі стало ясно, що зрушень тут поки не буде.
Пункт, який у разі позитивного рішення став би ключовим у спільній заяві лідерів України та ЄС, у понеділок виявився в ньому лише 18-м, і в ньому йдеться лише про те, що Ризький саміт повинен зафіксувати черговий прогрес у просуванні нашої країни щодо безвізового курсом.
Хоча насправді варто говорити не про прогрес, а про регрес: адже раніше представники ЄС називали хоча б приблизні терміни введення безвізового режиму (найчастіше називався 2015), то тепер вони жодних термінів не називають.
«Відкладено як мінімум до 2016 року», – це оцінка українського МЗС, і не більше. Тим часом, як повідомляє Wall Street Journal з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Жан-Клод Юнкер вручив Порошенку список завдань, які українська влада повинна реалізувати для того, щоб переговори про безвізовий режим стали успішними. У цьому списку – впровадження біометричних паспортів, заходи щодо зміцнення безпеки кордонів, а також кроки по боротьбі з організованою злочинністю і відмиванням грошей.
Політична підтримка
На відміну від питань євроінтеграції, декларативна політична підтримка Києва Брюсселем зберігається. У спільній заяві лідерів України та ЄС однозначно йдеться про демократичний характер української влади, про підтримку територіальної цілісності України і про спільне протистояння інформаційної агресії Росії, хоча в ряді європейських країн переважають інші настрої.
«Євросоюз дуже консервативний у своїх оцінках. Щоб скорегувати одного разу зроблені заяви про підтримку українського керівництва і засудженні Москви, потрібні дуже серйозні підстави. Тому офіційний курс не змінюватиметься ще довго, навіть якщо він не буде відповідати настроям і реальних кроків ».
Реформи: підтримка і очікування
Оцінка українських реформ, за підсумками саміту, виявилася швидше позитивною. П'ятий пункт заяви присвячений перерахуванню прийнятих законів і постанов, які Євросоюз схвалює (антикорупційне законодавство, підвищення цін на енергоносії і т. Д.), А також схвалення початку роботи конституційної комісії. Однак тут же вказано, що ЄС чекає імплементації цих законів, а весь наступний пункт присвячений перерахуванню очікувань Брюсселя – і серед них далеко не все відповідає настроям Києва.
Зокрема, від української влади чекають проведення конституційної децентралізації ще до місцевих виборів; в принципі, те ж декларує і українська влада, але реальних кроків з реалізації цього плану поки не видно. Між тим, якщо цей пункт не буде виконаний, ставлення Євросоюзу до українських реформ вже до кінця року може стати набагато більш скептичним.
До слова, про самі реформи. Від України ЄС чекає в числі іншого таких кроків:
боротьба з корупцією за допомогою відповідних інститутів та незалежних розслідувань, а також шляхом створення Національного центру запобігання корупції;
реструктуризація енергетичного сектора відповідно до вимог Третього енергетичного пакета, зокрема, поділ функцій НАК «Нафтогаз України»;
реформа сектора цивільної безпеки; модернізація системи управління державними фінансами шляхом прозорої системи держзакупівель, поліпшеного фіскального менеджменту і посиленого зовнішнього аудиту.
Мінські угоди
Туск і Юнкер тричі публічно вказали на необхідність повного виконання Мінських домовленостей від 12 лютого, в основі яких лежить надання особливого статусу Донбасу. Ще раз про це недвозначно сказано в підсумковій заяві саміту:
«Лідери закликали всі сторони швидко і повною мірою виконати Мінські домовленості».
Враховуючи той факт, що Туск фактично займає проукраїнську позицію і при цьому змушений робити подібні заяви, можна уявити рівень тиску, який чинять і на нього, і на українську владу Берлін і Париж. Нагадаємо, що Київ не хоче обговорювати з сепаратистами ні їх особливий статус, ні процедуру проведення виборів на непідконтрольних України територіях, ні реформу Конституції.
Миротворців не буде. Грошей на Донбас – теж
Багаторазово висловлену президентом і прем'єром ідею розмежування України і самопроголошених республік кордоном з миротворців публічно висказав Дональд Туск.
Причому він сам, швидше за все, є прихильником миротворчого плану Петра Порошенка – на це, мабуть, розраховував український президент, коли під час саміту знову заявив про неї; тим болючіше була відповідь президента Євроради, що цим українським очікуванням поки не судилося збутися. В результаті пункт про миротворців навіть не потрапив до підсумкову заяву, ніж лідери ЄС ще раз наголосили, що Європа не бачить зараз альтернативи Мінським домовленостям.
Також На саміті ЄС у Києві Брюссель перейшов від пряника до батога
У цьому ж контексті пролунала фактична відмова Брюсселя профінансувати відновлення Донбасу.
«Дійсно, було очікування, що цей саміт стане конференцією з реконструкції Донбасу, але питання в тому, що ми зараз не в тій позиції, коли можна це обговорювати, – заявив учора віце-президент Єврокомісії Домбровскіс. – Зараз немає чіткого розуміння, як саме Донбас дійде до тієї точки, коли можна буде розпочати цю діяльність ».
Санкції
Ніяких заяв про те, що влітку Євросоюз продовжить дію санкцій проти Росії, у Києві не прозвучало. У підсумковій заяві 13-м пунктом вставлена одна ні про що не говорить фраза:
«Лідери взяли до відома висновки Європейської ради від 19 березня 2015 року з обмежувальним заходам ЄС проти Російської Федерації». Вона тим більше ні про що не говорить, якщо врахувати, що в березні Єврорада не прийняла рішення, перенісши його на літо.
Правда, на тлі саміту пролунала заява канцлера Німеччини Ангели Меркель, що на даний момент санкції повинні зберігатися, і знову ж ні слова про літо. Тим часом у західноєвропейських ЗМІ пишуть, що саме Берлін є лобістом зняття санкцій, але може зробити це чужими руками, наприклад, за допомогою представника Греції, голоси якого вистачить заблокувати рішення про продовження санкцій.
Зона вільної торгівлі
Введення зони вільної торгівлі України з ЄС не можна відкладати, повідомив Юнкер. Вона буде введена 1 січня 2016, підтвердив Порошенко. І це не можна назвати хорошою новиною для України. Майже рік наші виробники користувалися преференціями, передбаченими ЗВТ (правда, істотного ефекту це не дало), у той час як у зворотному напрямку вільної торгівлі не було. З 2016 європейські товари вже стануть безмитно потраплятимуть в Україні. Але це півбіди: негативний ефект для наших виробників буде пом'якшено майже триразовою (на даний момент) девальвацією гривні. Основна небезпека в іншому: так і не будуть враховані претензії Росії, яка в якості відповіді остаточно закриє свої кордони для українського експорту.
Джерело: Корупція.Інфо