Продаж квартири в Луцьку за комунальні борги схвилювала не одного українця. Залишитися на вулиці – неприємна перспектива. Адже тарифи на "комуналку" підвищуються кожного місяця, а зарплати залишаються незмінно низькими. Вчасно сплатити послуги стає дедалі важче.
Що загрожує українцям через несплату комунальних послуг?
Питання несплати послуг ЖКГ – наболіла роками проблема, яка актуалізувалася останні два роки. Під тиском МВФ чинна влада постійно підвищує тарифи на енергоресурси і на постачання води.
Зокрема, на газ з 1 травня: для всіх абонентів встановили єдину ціну в 6879 грн за тисячу кубометрів. Вартість 1 куб. м гарячої води буде залежати від підприємства, яке надає дані послуги, а також наявності рушникосушки. У Києві вартість гарячої води підвищиться до 63-78 грн за кубометр. Тоді як в зараз ціна коливається в межах 37-41 грн за кубометр.
Середня платіжка для сім’ї з 3-4 людей складає 1,5-2 тис грн. Але нерідко ця сума набагато вища. Сплатити сповна всю "комуналку", коли середній дохід сім’ї близько 4-5 тисяч, і є неповнолітні діти, вкрай складно. Заборгованість за "комуналку" по Україні останнім часом суттєво зросла. Станом на кінець січня становила 10 млрд 774,3 млн грн. Це на на 22,03%. Більше в порівнянні з груднем 2015 року. Субсидії отримують далеко не всі бажаючі.
Між тим, у ЗМІ постійно з’являються повідомлення про арешт майна комунальних боржників. Також українців постійно залякують можливістю виселення з квартири з подальшим її продажем на аукціоні. Така інформація, звичайно, викликає масове обурення українців, адже багато з них не в змозі оплатити комунальні послуги через низьку зарплату. Більше того, чимало громадян втратили роботу через економічну кризу, а знайти нову з нормальними зарплатами, важко.
Є ще одна причина несплати комунальних послуг – їхня якість. Як відомо, взимку в багатьох квартирах дуже холодно, а гаряча вода лише так називається. У дворах брудно, усюди суцільні ями. Тому цілком логічно, що мешканці будинків принципово не хочуть платити за послуги, які їм не надають. Процедура подання скарги за неякісні послуги – довга і складна. Як правило, не дає реального результату. За словами, директора аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександра Сергіенка, це просто замилювання очей з боку влади.
Минулої зими в багатьох квартирах опалення майже не було
Крім того, боржники навіть не завжди знають про те, що жек подав на них до суду. Про це їм стає відомо вже тоді, коли до них додому приходять судові виконавці з відповідним рішенням. Тобто у людини навіть немає можливості оскаржити рішення чи знайти шляхи погашення боргу. Іншими словами, держава замість того, щоб захистити своїх громадян, відверто, можна сказати, займається рекетом на власну користь.
Повідомлення про продаж з аукціону квартири в Луцьку через борг у 50 тис грн не на жарт злякало багатьох. Нікому не хочеться залишитися на вулиці, але не всі в змозі погасити борги. Втім, за словами експертів – аукціон у Луцьку – намагання влади залякати українців, щоб змусити їх погасити борг. Крім того, за словами юристів, заарештувати єдину нерухомість або землю у боржника можна лише в тому випадку, якщо борг перевищує розмір десяти мінімальних заробітних плат. Наразі цей борг повинен бути не менше 14 500 гривень.
Але при таких високих тарифах такий борг може виникнути буквально за півроку. У такі короткі терміни на завжди можна віднайти кошти для його погашення. Втім, вважає Олександр Сергієнко, чинним Житловим кодексом взагалі не передбачена можливість конфіскації квартири саме за комунальні борги. На його думку, аукціон у Луцьку сумнівний, і цим випадком повинна зацікавитися прокуратура.
У свою чергу юрист Тетяна Монтян стверджує: квартиру у Луцьку продали зразково-показово, щоб дати людям знак, що теоретично таке можливо. За її словами, продаж квартири за комунальні борги – складна процедура. Суми боргів, як правило, незначні, і ніхто не хоче возитися з дуже складною процедурою реалізації квартир з аукціону. Зручніше списувати з пенсій, зарплат борги через виконавчу службу.
У той же час КМДА запропонувала киянам свій шлях вирішення проблеми з боргами. Зокрема, їм пропонують укласти договір розстрочки. При цьому в разі відсутності такого договору обіцяють стягнення, штрафи і навіть кримінальну відповідальність.
Наразі, вважають спеціалісти, можна подавати до суду на тих, хто 10-15 років не платить за послуги. Однак, суди над боржниками із комунальних послуг можуть стати масовими не раніше, ніж через 2 роки.
Чи дійсно "такий страшний чорт, як його малюють"? І чи варто погоджуватися на реструктуризацію боргів? Слово спеціалістам.
Тетяна Монтян, юрист
Мета КМДА, яка пропонує договори-розстрочки киянам-боржникам по оплаті комунальних послуг – знизити заборгованість і домогтися визнання від людей, що вони дійсно винні гроші. Причому, добитися в несудовому порядку. Мені ця ідея із розстрочкою здається нерозумною. Погодившись на неї, ви визнаєте, що у вас є борги. А навіщо? Я б, маючи великі борги, на таку розстрочку не погоджувалася, – підкреслила вона.
Якщо ви хочете добровільно віддати комунальної мафії гроші, можете покласти їх на депозит або перевести в долари. А коли до вас конкретно прийдуть забирати квартиру, дістанете їх і заплатите. Адже більшість жеків нічого не робить і малює цифри у квитанціях. У будинках холодно, ніде не прибирається, а платити треба. Навіщо віддавати добровільно гроші, якщо ви не згодні із завищеними тарифами, і вам ніяких послуг не надавали?
Втратити квартиру через комунальні борги в Україні – нереально. Швидше вам цегла на голову впаде, ніж у вас заберуть квартиру за комунальні борги. Це складна процедура. Суми боргів, як правило, незначні, і ніхто не хотів возитися з дуже складною процедурою реалізації квартир з аукціону. Зручніше списувати з пенсій, зарплат борги через виконавчу службу.
Що стосується недавнього продажу з аукціону квартири в Луцьку за борги по "комуналці", то її продали зразково-показово, щоб дати людям знак, що теоретично таке можливо.
Це єдиний випадок за 25 років незалежної України. Крім того, продали її за близько 440 тис грн. При цьому борг склав близько 50 тис грн. Тобто, після продажу квартири і погашення боргу, різницю повернуть колишнім власникам. І вони куплять собі щось дешевше. Нічого страшного. Буде будиночок в селі. Однак розсудливій людині позбутися квартири – вкрай мало ймовірно.
Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста"
Втратити квартиру через борги за комунальні послуги – неможливо. Житловим кодексом України не передбачено виселення через несплату комунальних боргів. Але ініціатива КМДА щодо реструктуризації таких боргів – цілком нормальна.
Комунальники завжди залякують. Щодо продажі квартири в Луцьку за комунальні борги – це єдиний випадок. Це елементарне залякування з боку уряду, який боїться підвищення тарифів, щоб не викликати комунальні бунти. Однак це суперечить Житловому кодексу, і. думаю, прокуратура повинна в це втрутитися.
Зовсім інше – договір про реструктуризацію боргів, запропонований КМДА. Процедура існує давно і розрахована, в першу чергу на тих, хто хоче отримати субсидію. В другу – вибивання боргів комунальниками.
Якщо у вас є борг, то отримати субсидію ви зможете лише за умови, що складете договір про реструктуризацію. Раніше це було на рік-два. Зараз збільшили до п’яти. Щомісячно ви сплачуєте незначну суму. І при цьому отримуєте субсидію.
Щодо якості комунальних послуг, то існує національний регулятор з енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП, який кожному підприємству – "Київодоканалу" чи "Теплокомуненерго" видає ліцензію, де обумовлює всі необхідні параметри щодо якості.
Але у нас немає житлово-комунальної інспекції, яка б контролювала якість послуг. Її знищив режим Януковича. Зараз, коли високі тарифи, завдання уряду – створити таку інспекцію, яка б оперативно контролювала надання ЖКГ-послуг Тому що нині існуючий механізм про правила надання послуг – замилювання очей. Цинізм найвищого ґатунку. Він дуже розтягнутий у часі, і фактично це профанація. А треба, щоб громадянин мав можливість звернутися в комунальну інспекцію, яка б приїхала протягом години-двох, зробила заміри і виставила претензії до "Київенерго" або "Київводоканалу". Оце дієвий механізм.