Військовослужбовець ЗСУ, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко зазначив, що росіяни змушені знову залучати війська, які виводяться для відновлення

«Військова доктрина вимагає заміни або відновлення підрозділу, якщо 30% особового складу втратила боєздатність. А росіяни намагаються виводити свої підрозділи, коли вже втратили понад 50% особового складу. Російські солдати, які пішли на відновлення, якимось дивним чином вчора опинилися у полоні на південному напрямку в районі Роботиного. Це свідчить про те, що визріває неприємна ситуація для росіян. Війська, які росіяни виводять для відновлення, вони знову змушені залучати», — підкреслив Тимочко в ефірі телеканалу «Еспресо».

За його словами, ЗСУ почали добре просуватися в бік Вербового й міста Пологи.

«Пологи — це одна з вузлових станцій. Ворог використовує Пологи, як логістичний хаб, що забезпечує південний напрямок. Удар по такому напрямку відріже їхнє постачання на Мелітопольському та Токмацькому напрямках. Важливо, що росіяни не змогли організувати й вибудовувати оборону в напрямку Урожайного», — наголосив Тимочко.

Українська влада визнає, що її наступальна операція триває не так швидко, як планувалось. «Головне, що продовжується рух вперед і вийшли на першу лінію оборони», – сказав ВВС Україна високопосадовий український чиновник наприкінці серпня.

Він звернув увагу, що прориви на значну глибину в оборону противника потенційно небезпечні для флангів українських військ. Наприклад, така ситуація зараз утворилась біля Роботиного. Щоб рухатись далі на місто Токмак, українські сили мають розширити пробитий «коридор» і нівелювати російську загрозу на флангах – біля сіл Вербове і Копані.

Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман каже, що з червня командування ЗСУ свідомо перейшло до тактики «поступового прогризання» оборони РФ. Таке рішення було зумовлене наявними силами і засобами.

«Це не значить, що він (наступ ЗСУ) повільний в порівнянні з чимось іншим, він повільний в порівняні з тим, чого з початку хотіло саме українське командування. Вирішили, що краще просуватися повільно, ніж взагалі ніяк», – каже експерт ВВС.

Провести стрімку наступальну операцію «в натівському стилі» Київ не міг з об’єктивних причин. Далась взнаки відсутність переваги в повітрі і в далекобійних засобах ураження.

«Тому це більше схоже на радянську тактику, бо більший акцент на артилерію, ніж на авіацію».

Ізраїльський експерт каже, що станом на зараз наступ ЗСУ не приніс «значних успіхів», але прорив російської оборони все ще можливий. Для цього в українців є ще 2 місяці.

«В цьому випадку курчат по осені рахують, а у випадку цієї операції це відбудеться в буквальному сенсі – орієнтовно в жовтні, коли почнеться осіння непогода з дощами й ґрунт розмокне. Навіть повільне просування буде максимально ускладнене, – наголошує Давид Гендельман. – Тоді наступ чисто через кліматичні причини або повністю зупинитися або майже повністю».

Експертка Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні (Royal United Services Institute- RUSI) Натія Сескуріа зауважує, що очікування від наступу ЗСУ з самого початку були «занадто амбітні».

«Я вважаю, що спочатку було помилкою створювати надто амбітні очікування щодо того, як швидко Україна зможе здійснити прорив, – пояснює вона ВВС. – Поки Україна готувалася, росіяни звели потужну укріплену оборону та величезні мінні поля».

Найважливіше, на її думку, те, що Україні не вистачає переваги в повітрі. Повільні темпи наступу не мають заохочувати західні країни до того, щоб сісти за стіл переговорів з Росією, впевнена Сескуріа.

«Вони мають радше збільшити вкрай необхідну військову підтримку, таку як надання винищувачів F-16 і ракет великої дальності. Українська армія вже продемонструвала свою високу боєздатність і здатність до адаптації, а також ефективність на полі бою».