Українські десантники, які намагалися прийти на допомогу «кіборгам» в аеропорт, не зорієнтувалися в густому тумані і потрапили в полон до бойовиків. Подробиці події повідомляє у соцмережі радник міністра оборони Юрій Бірюков, передає Корупція.інфо

«Сьогодні вранці кілька десятків бійців ВДВ пішли на допомогу своїм, в Донецькому аеропорту. Страшенний туман, видимість була близько 20-30 метрів. Це складно пояснити мирним, які не були жодного разу на передку, – але такий туман смертельний для психіки, і для людей. Особливо коли ти намагаєшся максимально непомітно наблизитися, коли ти розумієш, що в будь-яку секунду тебе можуть вбити. Нерви здають, швидко. Але в ДАПі ситуація ще гірша – пересуватися потрібно було по плоскому бетонній столу, без єдиного орієнтира. І вони промахнулися, промахнулися на 800 метрів, взяли трохи ліворуч. І потрапили прямо в місце концентрації бойовиків. Був бій. Були загиблі. І 8 людей потрапили в полон. Напевно, офіційно це ще не озвучили, але навряд чи хто-то зараз це буде заперечувати – є прізвища, є документи», – повідомляє Бірюков.

Радник міністра зазначає, що незважаючи на зусилля, що прикладаються, в соцмережах все одно регулярно з'являються повідомлення від солдатів на передовій про те, що командування про них забув або просто кинуло.

«З одного боку, це війна, мммать її. І можна було б просто зітхнути, просто засмутитися. І продовжити допомагати, продовжити просто тихо робити свою роботу. Але мене щиро бісять дві речі, і я більше не можу це в собі тягати.

1) Мені бісять крики «бійці не можуть зв'язатися з командуванням, їх кинули, #нассливают, #всепиздецвсепропало»!
Бля@ь, якщо вони з вами змогли зв'язатися, то чому вони не можуть зателефонувати своєму командирові?! Або по рації вийти? За 9 місяців в АТО я ні разу не зустрічав ситуації, коли командир батальйону не знав про справи у своїх ротах. Я не зустрічав ситуації, коли комбриг не знав про стан справ в батальйонах. Ну, і так далі до самого верху. Може бути? мені просто щастило, можливо. Можливо командири і офіцери 25, 79, 81 бригад – лапочки. А все решта – сволота. Хоча мені складно в це повірити…

Чому не прийшла допомога? Чому не привезли боєприпаси? Чому ми не захистили те чи се? Так з різних причин, їх сотні! Але, ще раз, я НЕ зустрічав ситуації, коли командири дізнавались про проблеми у своїх підрозділах через ФБ. Там нижче, на моїй стіні – є перепост якогось, як з'ясувалося з коментов, дивного і бридкого персонажа, який там загрожує усіма карами небесними командуванню за те, що вони забули і кинули бійців в терміналах. Якщо б було так – то якого ж тоді біса сьогодні вранці штурмова група пішла вперед?», – пише Бірюков.

Відео інтерв'ю з полоненим українським солдатом показує, що серед бійців не проводиться необхідна робота щодо мотивації. Саме цим нюансом дуже успішно користується агресор з Росії. При цьому в самій РФ пропаганда зведена в ранг щоденної і життєво необхідною «їжі» для співгромадян.

«2) Інтерв'ю з одним із полонених бійців… Бідолаха? Чи боягуз? За пораненими його таки змогли вмовити поїхати, ледве-ледве, а от піти в наступ – він уже багато разів відмовлявся…І тут не спрацьовує відмовка, що вони вже давно на передовій, втомлені і виснажені. Бійці цього підрозділу на передовій трохи більше півтора місяця. Слава Богу, що у нас таких не дуже багато. Але, на жаль, такі є. Це не секрет для росіян, вони цим дуже вміло користуються. Як його виправдати?

Події останніх п'яти діб показали дуже багато. В тому числі і те, що у нас завалена повністю робота з особовим складом (так звані політруки). Закінчити на цій сумній ноті? #всепиздецвсепропало? А хрін вам!», – зазначає Бірюков.

«Я бачив бійців, що хапали гранату, яка залетіла у вікно. Я бачив командирів, осунувшихся і виснажених, але цілодобово координуючих військові дії. Я бачив волонтерів-медиків, які витягували поранених з передової. Я живу серед народу, який віддає 1000 гривень із зарплати в 3000 на допомогу бійцям АТО. Та хрін вам, російські виродки, а не ДАП!», – додає він.