Понад 650 днів у полоні бойовиків «ДНР» перебуває український боєць Тарас Колодій, який захищав Донецький аеропорт. Він – останій із «кіборгів», якого досі утримують у полоні. Разом з ним у «ДНР» перебуває ще 32 полонених бійців Збройних сил України, котрі чекають обміну. – повідомляє Корупція.Інфо
Про це розповіли мати Тараса – Галина Колодій та Марія Петришин – родичка бійця нацгвардії Ореста Петришина, котрого вдалося визволити з полону у жовтні 2015 року, передають leopolis.news.
Тарас Колодій служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. З 6 січня перебував на службі у Донецькому аеропорту. 19 та 20 січня, бойовики «ДНР» разом з кадровими російськими військовими двічі підірвали новий термінал Донецького аеропорту, заклавши декілька тонн вибухівки над та під місцем, де «кіборги» тримали оборону. Внаслідок обох підривів термінал було повністю зруйновано, а бетонні плити та міжповерхові перекриття з залізними балками накрили військових.
До багатьох «кіборгів» так і не вдалося дістатися. Поранені бійці гинули під завалами від втрати крові, холоду, відсутності води. Деяких добили сепаратисти. 21 січня бойовики захопили у полон Тараса та ще близько 20 військових. Кількох важко поранених, серед яких був важкопоранений боєць, котрий втратив ногу, повернули в Україну. Інших бійців забрав Моторола.
«Тараса призвали до війська 14 серпня 2014 року», – розповідає мати полоненого Галина Колодій. – «Упродовж трьох місяців він перебував на Яворівському полігоні. 9 листопада 2014 року його відрядили у зону АТО, у Костянтинівку. Час від часу він телефонував. 6 січня зателефонував та повідомив, що знаходиться у Донецькому аеропорту. 19 січня син подзвонив востаннє та запитав, про що говорять на телебаченні. Я повідомила, що підірвали аеропорт і солдат отруюють газами…Він підтвердив, що це, дійсно, так. Хоча досі приховував усе».
22 січня Галині Колодій передзвонила жінка-волонтер, котра повідомила, що Тарас перебуває у полоні. Потім зателефонували друзі, які це підтвердили. Жінка пішла на роботу і побачила по телебаченню відео, у якому показували полонених.
«У мене був шок. Всі довідались. Рідні дзвонили і просили триматись. Всі казали: добре, що живий. Я це теж розуміла, але не могла уявити, як це так може бути, що він потрапив у полон…» – ділиться спогадами пані Галина. – «Волонтери знають, що Тараса включали в списки на обмін. І не раз. Я розумію: спочатку звільняли поранених. Їм треба було допомагати в першу чергу. А потім – і моєму Тарасу. Він, слава Богу, не травмований! Так він мені сам говорив. Хоча від інших дізналася, що коли плита падала в аеропорту, його зачепило».
Уже тривалий час родині Тараса Колодія допомагає Марія Петришин. Жінка, є близькою родичкою Ореста Петришина – бійця нацгвардії, який тривалий час перебував у полоні разом з Тарасом Колодієм.
«Історія звільнення полонених торкнулася нашої родини» – розповідає Марія Петришин. – «Ми рятували мого родича, полоненого бійця Нацгвардії Ореста Петришина. Ми об’єдналися з пані Галиною та разом їздили до президента України та керівництва Служби безпеки України. Ми звільнили Ореста. Тепер разом займаємося питанням звільнення Тараса Колодія. Абсолютно усі до нас є дуже лояльні. Ми контактуємо з Службою безпеки України, депутатами із Львівщини, зокрема, з Оксаною Білозір волонтерським рухом. На жаль, результату поки що немає. Наші хлопці стали заручниками Кремля. Ми хочемо надати розголосу, оскільки сподіваємося на підтримку європейської спільноти. Хочемо максимально донести інформацію про те, що в Україні, у Львові є «кіборг», який знаходиться в полоні упродовж 21 місяця та друге своє день народження зустрічає там.
За словами Марії Петришин, коли хлопців утримували у Донецькому СБУ, Тарас мав можливість телефонувати додому. Коли їх перевели у Донецьке СІЗО, звістки від нього немає. «Зараз полонених не повертають, оскільки спекулюють темою виборів на Донбасі» – зазначає Марія Петришин. – «Ці хлопці зараз є заручниками Кремля».
«Коли у полоні перебувала Надія Савченко, кричали усі», – каже координатор волонтерської організації «Допомога армії України» Ігор Стефанюк. – «А Тарас перебуває у полоні уже понад 650 днів. Ми хочемо достукатися до європейської спільноти з допомогою ролика, який відзняли журналісти. Пропонуємо до вашої уваги відеозапис звернення Галини Колодій до світової спільноти, в якому вона просить допомоги у визволенні свого сина.