Під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова відбулося засідання Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК).

СекретарРНБО Олексій Данілов наголосив, що кіберагресія є одним із інструментів ведення гібридної війни Росією.

На засіданні були присутніми представники Держспецзв’язку, СБУ, Національної поліції, Мінцифри, Служби зовнішньої розвідки та МВС. На засіданні обговорили механізми спільної протидії кіберагресії.

За словами Данілова, Росія прагне дестабілізувати ситуацію в Україні. Через це державні структури повинні спільно протидіяти загрозі Кремля.

“Для Росії сьогодні внутрішня дестабілізація нашої країни – питання номер один, і кіберагресія тут є одним з ключових інструментів. Для ефективного відбиття цієї агресії важливою є спільна, систематизована робота всіх державних структур”, – підкреслив Данілов.

Учасники засідання НКЦК обговорили результати локалізації наслідків кібератаки на урядові сайти у ніч на 14 січня, заходи щодо покращення кіберзахисту нашої держави та механізми спільного реагування на подібні інциденти.

Заступник Секретаря РНБО України Сергій Демедюк презентував звіт про роботу НКЦК за 2021 рік. За його словами, минулого року НКЦК виконав 57 пріоритетних завдань. З-поміж іншого, РНБО України ухвалила нову Стратегію кібербезпеки України та рішення про створення у системі Міністерства оборони України кібервійськ. Крім того, за словами С. Демедюка, у 2021 році на базі НКЦК проведено 14 семінарів, тренінгів та кіберзмагань, у яких взяли участь 1365 фахівців у сфері кібербезеки; 25 українських фахівців вперше отримали престижну сертифікацію від SANS Institute.

Зауважимо, раніше президента США Джо Байдена на пресконференції запитали, якою може бути відповідь на російські кібератаки проти України. Той відповів, що вона буде дзеркальною.

“Одна справа – визначити, що вони продовжують кіберзусилля. Що ж, у такому разі ми можемо відповісти тим самим – кіберзусиллями”, – наголосив Байден.

Крім цього, він пригрозив Росії небаченими санкціями у разі нового вторгнення в Україну.

Речниця Білого Дому Джен Псакі уточнила, що президент США поінформований про останні агресивні дії Росії. Зокрема, кібератаки та воєнізовану тактику.

За словами прессекретарки, президент підтвердив, що на ці дії дадуть рішучу, взаємну та згуртовану відповідь.

Нагадаємо, вночі на 14 січня сталась глобальна атака на урядові сайти. Перестали працювати сайти Міносвіти, МЗС, ДСНС, Кабміну, Дії тощо. Про глобальну атаку повідомило Міністерство освіти у фейсбуці. У повідомленні порадили користуватись інформацією з офіційних соцмереж.

На всіх сайтах після “зламу” було антиукраїнське повідомлення на 3 мовах: українською, російською та польською.

Пізніше у Центрі інформбезпеки знайшли російський слід, на це вказувала хронологія поширення новин.

“Українські інтернет-ресурси від початку російської військової агресії атакуються вже не вперше і навіть не вдруге. Деякі кібератаки були настільки масовими, що увійшли у світові підручники для кіберфахівців. Мета таких атак – дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні, а також посіяти хаос та зневіру в суспільстві”, – пояснили у Центрі інформаційної безпеки.

“Українські інтернет-ресурси від початку російської військової агресії атакуються вже не вперше і навіть не вдруге. Деякі кібератаки були настільки масовими, що увійшли у світові підручники для кіберфахівців. Мета таких атак – дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні, а також посіяти хаос та зневіру в суспільстві”, – пояснили у Центрі інформаційної безпеки.

Останню масову атаку Центр фіксував після використання ЗСУ ударних БПЛА у зоні ООС на Донбасі – тоді хакери намагалися зламати сторінки українських медіа та громадських організацій.

“А від такої масової атаки на держоргани не було давно. Припускаємо, що нинішня пов’язана із нещодавньою поразкою Росії на переговорах щодо майбутньої співпраці України з НАТО. Хакерські дії на українські держоргани також можуть бути частиною цієї психологічної атаки на українців”, – мовиться у повідомленні.

На російський слід вказує і хронологія поширення новини. Інформація спочатку з’явилася у соцмережах, далі першими публікаціями серед медіа були “зливні бачки”. А далі її активно розповсюдили вже російські видання. Натомість українські медіа підхопили новину приблизно о 7 ранку.