Сьогодні найстрашніше для юнака – це отримати повістку. Від депутата до лікаря всі шукають способи оминути призову. Це і не дивно, адже на карту поставлено життя. Але є і такі, які не збираються «косити», а навпаки шукають будь-які методи, щоб потрапити до лав військовослужбовців.
Таким є п. Юрій, уродженець Самбірщини. Служив у армії за контрактом. Він двічі був на Майдані, жив там у дні розстрілу. Потім влаштувався у Львові на роботу. Коли на Сході почалася АТО, не зміг сидіти склавши руки, звільнився і одразу пішов до військового комісаріату. Та, як згодом виявилося, звільнився зарано. Потрапити добровільно на службу не так просто.
При наявності повістки, особа приходить у військомат, проходить там медогляд у трьох лікарів і готується до служби. Для того, щоб потрапити в армію добровільно, п. Юрію у львівському військоматі дали список лікарів, яких треба пройти. Такий перелік включав 10 пунктів. Серед них два спеціальні сертифікати. Тим хто від армії «відкупився» не зрозуміти того, що Юрію за медогляд довелося платити. Незважаючи на те, що згідно зі статтею 49 Конституції України медицина в Україні є безкоштовною. Отже, ось за що довелося платити:
- Для початку потрібно оплатити у банку по квитанції сертифікат з психоневрологічного диспансеру. Сертифікати у лікарню приходь раз на місяць. І то не всім. Тим, кому таких сертифікатів не вистачило доведеться платити знову 22 гривні 30 копійок. Сплачувати вищезазначену суму доводиться знову і знову, декому доводиться протягом 3 місяців.
- Наступний сертифікат коштує дорожче. Він з наркологічного диспансеру, його вартість 55 гривень 90 копійок. Не вистачило сертифікатів – дивися пункт перший.
- Кардіограма серця. Лікарка одразу попередила, що за процедуру доведеться дати гроші, але гроші – наперед, інакше процедури не буде. Боровся Юрій на Майдані за Україну без хабарів, та й сам на хабарі напоровся. Довелося платити лікарю у кишеню 35 гривень.
- Знімок грудної клітки, розміром у три сірникові коробки коштував 30 гривень. Чеку тут не видавали.
- Наступними стали аналіз крові та сечі. Здати їх вдалося безкоштовно. Щоправда, щоб забрати результат та отримати печатку лікаря – лаборанта Яричківської Н.В. довелося віддати 30 та 20 гривень відповідно.
- Здивував лікар Іванчак. Від нього потрібно було отримати довідку про проходження щеплень. Ціна однієї печатки 20 гривень. Але однієї буде замало. Потрібно ще 2 печатки, теж по 20 гривень в кишеню лікаря.
Список є неповним. Залишається головний лікар, яка цим усім керує – Юркевич Ярослава Володимирівна. Саме вона має підтвердити проходження медогляду.
Юрій не витримав. За що боровся на Майдані? За те, щоб лікарі залишилися такими ж як і були, і думали лише про власну кишеню? Юрій написав скаргу в Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації. У ній вилив все, що думав про лікарів. З тими ж самими цінами на лікарські підписи. Вони, до слова, обійшлися йому у підсумку майже у 250 гривень. Відповіді на скаргу поки немає. Лікарі продовжують брати гроші, з людей, котрі хочуть по-швидше піти у військо та захищати Батьківщину.
Не зважаючи на все, під кабінетами лікарів – черги. Приходити доводиться вранці і чекати до обіду, щоб прийшла твоя. В лікарні, такі ж як Юрій, кажуть, що теж змушені за все платити. Для чого ускладнювати процедуру проходження медогляду? Невже заради того, щоб лікарі могли заробити?
В Самбірській лікарні нікого не цікавить стан твого здоров я. Тамтешніх лікарів цікавлять лише гроші…
Автор: Галина Якушко