Верховна Рада прийняла закон стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог Конституції України.
Експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінській зазначає, що 304 голоси — досить серйозний результат при прийнятті будь-якого закону. Тим більше такого, який в майбутньому може мати вплив на контроль за українськими олігархами і всім, що з ними пов’язано.
“З огляду на, що олігархи завжди мали вплив на парламент в останніх скликаннях ВР, показово, що так багато депутатів підтримала даний законопроект. Втім, думаю, в документі закладені певні механізми, які не дадуть достатньої можливості виляти безпосередньо, на замовлення, на олігархів і корупціонерів в нашій країні, — розмірковує експерт. — Друге, що демонструє таке результативне голосування — після відставки з поста спікера Дмитра Разумкова, ми побачимо, як будуть прийматися досить швидко цілі пакети законопроєктів, в тому числі досить спірних. Прийматися нардепами від монобільшості і їх соратниками, не особливо поглиблюються в специфіку того чи іншого документа. І не особливо обговорюючи це з опозиційними силами. Загалом, “зелений принтер” включився повторно, як це було восени 2019 го”.
Аналізуючи власне законопроєкт, Владислав Дзівідзінській звертає увагу, що президент позбавляється повноважень щодо впливу на НАБУ. У тому числі за призначенням-звільненню його глави.
“Точно так само як знімається ця функція з парламенту. Логіка подібних змін, з моєї точки зору, в тому, щоб зняти відповідальність з Зеленського і його монобільшості в парламенті за ті процеси, які, можливо, почнуться під егідою НАБУ незабаром. Сьогодні все, що відбувається в країні, можна назвати консолідацією (або узурпацією) влади в одних руках. І подальші дії з боку НАБУ в сторону українських політиків-олігархів могли б викликати критичні випади в сторону Зеленського і його монобільшості. Щоб такого не було. на випередження (а це “зелена влада” вже навчилася робити), вони переклали з себе відповідальність на Кабмін “, — пояснює експерт.
Він пояснює, що відповідно до внесених змін, Кабмін буде призначати директора НАБУ за результатами конкурсу. До конкурсної комісії входять три представники, призначених урядом, а також три представники, призначених Кабміном з-поміж міжнародних експертів. Звільнити ж директора НАБУ тепер Кабмін зможе тільки на підставах, передбачених законом, і в разі, якщо за таке рішення проголосують дві третини міністрів.
«Щодо голосування за так званый “Закон для НАБУ” (№5459-1), то варто, як на мене, відзначити декілька цікавих моментів», – пише на своїй сторінці у Фейсбук Петро Олещук.
«Треба нагадати не дуже давнє рішення Конституційного Суду, яким було визнано неконституційним Указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором НАБУ.
При цьому, неконституційним було визнано саме указ, а не саме призначення. Ніхто не заперечував усі процедурні моменти, а лише правомочність з боку президента видавати укази про призначення посадовців за межами прописаної для нього у Конституції компетенції.
Цікаво, що, видаючи свій указ, Порошенко спирався на норми закону про НАБУ, ухваленого раніше ВР, ну і підписаного тим же Порошенком. Але чомусь ні у парламенті, ні в Адміністрації Президента не виникло запитань, чи може призначати директора НАБУ саме президент.
Це все створило правову колізію щодо статусу Ситника, НАБУ і всіх справ цього органу. Вирішити її має новий закон», – наголосив він.