Як відомо, президент Франції заявив, що не виключає відправку західних військ на територію України в майбутньому. До того ж, президент Польщі Анджей Дуда раніше також заявляв, що не виключає розміщення польських військ в Україні в разі припинення вогню з Росією. Тож не виключено, що готується коаліція військ НАТО з різних країн, щоб направити їх в Україну.
Зокрема, представники 28 країн в ході зустрічі в Парижі обговорювали ідею відправки в Україну військових. Однак єдиної позиції з цього питання не було.
«Найбільш бурхлива дискусія розгорнулася навколо питання відправки солдатів в Україну. І тут теж не було абсолютно ніякої згоди», — заявив президент Польщі Анджей Дуда.
Після зустрічі, він зазначив, що ніякого ентузіазму з приводу цієї ідеї не було.
«Що стосується деталей, окремі країни самі вирішують, яку допомогу вони надають Україні», — підкреслив він.
І хоч поки країни не дійшли до єдиної позиції щодо направлення військ НАТО в Україну, події та зустрічі в Києві 24-25 лютого — апофеоз активності української дипломатії та взаємодії України з партнерами.
Про це заявив політолог Володимир Фесенко.
Він наголосив, що приїзд одразу кількох зарубіжних лідерів — це жест солідарності з Україною і підтвердження незмінної підтримки партнерів.
“Це підтвердження того, що наші партнери, наші союзники залишаються разом з Україною, підтримують нас. До речі, зазначу, що символічно те, що якраз 24 лютого відбулася ще й онлайн-конференція з Києва. Планувалася заздалегідь, що якраз саме 24 числа відбудеться онлайн-конференція лідерів країн “Великої сімки”. Але те, що вона відбулася з Києва й частина учасників цієї конференції були присутні в Києві, частина приєдналися в онлайн-режимі, — це якраз засвідчило теж і зростаючий авторитет України, наш рівень взаємодії з країнами “Великої сімки”, — сказав політолог.
За словами Фесенка, конференція “Великої сімки”, підписання договорів про безпекову співпрацю — це загалом свідчить про масштаби співпраці України з партнерами, а також про гіперактивність української дипломатії.
Політолог зауважив, що в Європейському Союзі існує конкуренція за лідерство, зокрема й у наданні допомоги Україні.
“Ось, до речі, теж дуже показова деталь… Данія стала першою країною поза “Великою сімкою”, яка підписала угоду про безпеку з Україною. Ось зараз уже можна сказати, що більшість країн “Великої сімки” підписали відповідні угоди. Ну, ще залишаються Японія, Сполучені Штати, але вже ми бачимо, як процес йде, й швидко йде. Я вам скажу, я не очікував таких темпів. Я думав, що все буде йти набагато повільніше. Ці угоди будуть підписуватися протягом року. Можливо, кульмінацією міг стати саміт НАТО у США. Але ми бачимо, що процес іде набагато швидше. І це завдяки зусиллям української дипломатії”, — сказав Фесенко.
До того ж, більшість країн-партнерів не відмовляться від виконання своїх зобов’язань за підписаною на 10 років з Україною двосторонньою безпековою угодою, тому що це відповідає їхнім національним інтересам. Інтересам їхньої безпеки, безпеки в Європі та загалом міжнародної безпеки.
“Якоюсь окремою статтею не фіксується — будуть чи не будуть виконувати [угоду]. Держава підписала цю угоду. Не просто конкретно керівник — президент, прем’єр-міністр, або у випадку з ФРН канцлер. Йдеться про зобов’язання держави”, — пояснив він.
Нагадаємо, 24 лютого, у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії, західні лідери висловили свою солідарність з Україною. Вони зазначають, що підтримуватимуть Українську державу до перемоги, а країна-агресор та всі, хто причетний до злочину війни, будуть притягнуті до відповідальності.