Політичне майбутнє відставного спікера тепер залежить не тільки від нього і його потенційних спонсорів, а й від планів влади на самого Разумкова. Простіше кажучи, чи дозволять йому далі залишатись на своєму місці після всіх «огризань» проти президента чи й зовсім попросять з Верховної ради.
Про це пише портал dsnews.ua.
Після відсторонення з посади ексглава парламенту в телевізійних ефірах не стримує себе у виразах на адресу колег (колишніх?) по провладній партії. Звідки в нього взявся такий невимовний ентузіазм до того, невідомо. Він нахабно та без докорів сумління виливає все, що накопичилося. Навіть не зважає на те, правда це чи ні: з Володимиром Зеленським ніколи не дружив; до його відставки причетний глава ОП Андрій Єрмак, який став другою людиною в країні; приймаючи одні закони з порушенням інших, його колеги поводяться “нижче плінтуса” і так далі. Чому ж мовчав про це донині? Чекав зручного моменту для «сольного виступу»?
При цьому Дмитро Олександрович замовчує, що опозиція неодноразово звертала увагу на процедурні порушення при прийнятті законів, на що він як спікер закривав очі. Але крім заяв, мета яких в очах виборців виставити себе не просто нещасною жертвою, але і Д’Артаньяном, який кинув виклик колишнім колегам і Банковій, з вуст Разумкова ми чуємо і прямі натяки на те, що розправа з ним не закінчена. Поки що йдеться про позбавлення його депутатства.
Ще до відставки голови Ради окремі представники фракції “слуг” говорили про варіанти позбавлення Разумкова від тягаря депутатського мандата. Якщо коротко, то після обрання в парламент нардепи, обрані за списками партій (ексспікер був першим номером СН), обов’язково пишуть заяви про членство у фракції.
У разі невходження такого депутата у фракцію партія звертається до Центрвиборчкому з вимогою позбавити відщепенця мандата. Але за регламентом спікер і його заступники повинні бути позафракційними. Що робити відкликаному голові парламенту — писати заяву про входження у фракцію партії, з якою він прийшов у законодавчий орган, чи залишатися поза фракцією, — регламент не уточнює.
Простіше кажучи, існує спосіб законного позбавлення мандата для Разумкова за всі його «добрі слова». Як зазначив Давид Арахамія, юристи партії вивчають це питання. Сам же політик упевнений: закон не дозволяє так чинити. Разумков проти – каже, що ще «буде бій» і він судитиметься. Та чи виграє він його – не факт.
Наші джерела кажуть, що остаточного рішення про долю мандата Разумкова поки що немає, є два робочих варіанти. Перший: провести з’їзд партії і звернутися до Центрвиборчкому. І далі ексспікер нехай судиться хоч до другого пришестя, як, наприклад, звільнений голова Конституційного Суду Олександр Тупицький. Але є проблема: ЦВК хоч і лояльна до Офісу президента, однак судитися з Разумковим доведеться їй, а там цього не дуже хочуть.
Другий варіант: подивитися на поведінку вигнанця і діяти, відштовхуючись від двох моментів: по-перше, чи почне він збирати навколо себе якусь депутатську групу (а це, найімовірніше, відбудеться); по-друге, що покажуть соцопитування.
Компромату або підозр у корупції на адресу відставного спікера поки що не було. Але, ймовірно, плями на репутації будуть шукати. Заговорив Разумков – тому варто переглянути чи не пропустили нічого в його досьє і самі «Слуги народу». І у нього, і у “слуг”, що насмілилися вискочити проти течії.
Нагадаємо, 18 членів монобільшості не голосували за відставку спікера, а семеро з них навіть натиснули кнопку “проти”. Давид Арахамія анонсував розгляд з цими депутатами.
Але чому Разумков вірить в теорію змови проти нього? Адже, ні проти кого з високопоставлених відставників при Зеленському реальних переслідувань не було. Андрій Богдан, Олександр Данилюк, Руслан Рябошапка, Олексій Гончарук були звільнені без обтяжливих наслідків для себе. Данилюк і Рябошапка досить часто через ЗМІ критикують політику Зеленського, але їх за це ніхто не “доганяє”. Можливо, така ж форма поведінки буде обрана і щодо Разумкова.
