За відсутність сертифіката енергетичної ефективності загрожує штраф від 3400 до 5100 гривень

В Україні ще в кінці минулого року, як заявляв віце-прем’єр Геннадій Зубко, повинні були прийняти законопроект “Про енергетичну ефективність будівель”. Документ, розроблений урядом, парламентарії не підтримали. Вже в наступний четвер нардепи проголосують за нову редакцію законопроекту, розроблену профільними комітетами Ради. Ухвалення документа стане першим кроком в “комунальної революції” – всі державні будівлі, новобудови і будинки, які беруть участь у державній програмі, повинні будуть отримати сертифікат енергетичної ефективності будівель, пише Корупція.Інфо

Перший крок на шляху до створення Фонду енергоефективності

Ще в минулому році Кабмін анонсував створення Фонду енергоефективності в квітні 2017 року. З бюджету України в Фонд направлять 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділить Німеччина і ще 100 мільйонів євро – Європейський союз. Цими грошима зможе скористатися будь-яка сім’я: гроші витратять на термомодернізацію житлових будинків.

Популярне: Плакали наші гроші: Андрій Рева повідомив нову вимогу МВФ щодо мінімальної зарплати

Для роботи Фонду необхідно прийняти три закони: “Про енергетичну ефективність будівель”, “Комерційному обліку компослуг” і “Про житлово-комунальні послуги”.

Урядова редакція закону “Про енергоефективність будівель” передбачала, що всім українцям за свій рахунок доведеться провести енергораудит своїх квартир. У новій редакції, підготовленій профільними комітетами Ради, цю норму прибрали. Як припускає один із співавторів законопроекту, народний депутат Олексій Рябчин, з великою долею ймовірності документ ухвалять вже наступного четверга.

“Уряд хотів кожну квартиру зобов’язати проводити енергоаудит. Це зобов’язання виходить з європейської традиції і це їхня вимога. У них 70% квартир здається, оренда там прозора, з неї платять податки і держава захищає споживачів, щоб споживачі знали, скільки енергії споживає квартира”, – розповідає парламентарій.

В оновленій редакції закону аудит повинні пройти тільки три види будівель:

  • Новобудови
  • Будинки, в яких знаходяться органи державної та місцевої влади
  • Житлові багатоповерхівки, які претендують на участь в державних програмах

Як відзначають експерти, часто будівлі державних і комунальних установ, об’єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні), витрачають енергоресурси “даремно” . Тепло йде через неутеплені стіни, вікна, вентиляцію, дах. При цьому оплачується опалення таких будинків за бюджетний рахунок.

“У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з” Київенерго “в рамках спільної програми” Енергоефективний клієнт “ми проаналізували енергоспоживання більше 1 тис будівель в Києві. Виявилося, що є цілий ряд бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше, ніж могли б за нормативом! “, – розповідає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

До слова, слідом за законопроектом “Про енергетичну ефективність будівель” в Раді також розглянуть нову редакцію закону “Про ЖКП”. В результаті українцям з боргами за комуналку доведеться платити пеню – 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.

Порушникам загрожують штрафи

Торік десятки тисяч українців скористалися державною програмою “Теплий кредит “. За даними Агентства Держенергоефективності, більшість сімей за допомогою програми міняли вікна в квартирах. Кошти також витрачали на утеплювач, енергоефективні лампи, котли і т.д. Головна мета програми – підвищити ефективність енергоспоживання. При цьому, українці обшивали будинку шаром утеплювача 50 мм (при необхідних 100-120 мм), купували вікна з низьким опором теплопередачі (за стандартами – опір має бути не менше 0,75 м² * К / Вт). Як відзначають експерти, головна “помилка” – перед утепленням необхідно було провести енергоаудит. Інакше неправильне утеплення будинку може привести до зміщення точки роси і цвілі в квартирах, а не економії тепла.

Якщо законопроект “Про енергетичну ефективність будівель” візьмуть, українці, перш ніж отримати державну допомогу на термомодернізацію (в тому числі з Фонду енергоефективності, за місцевими програмами), повинні будуть пройти енергоаудит та отримати відповідний сертифікат.

Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

  • до 100 квартир – 9.5 тис. гривень
  • до 300 квартир – 12 тис. гривень
  • до 350 квартир – 13 тис. гривень

Платити за енергоаудит та сертифікат повинні власники будівлі. Правда, в законі уточнюється: сертифікати почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий сертифікат буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф – від 3400 до 5100 гривень.

“Відсутність енергетичного сертифіката будівлі, звіту про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель, якщо їх наявність є обов’язковим згідно із законом, не розміщення сертифіката в доступному для ознайомлення громадськості місці або його копії у випадках, встановлених законом, – тягне за собою накладення штрафу на громадян і посадових осіб в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян “, – йдеться в законопроекті.

Величезний потенціал і високі тепловтрати

Якби Україна досягла рівня енергоефективності Польщі, впевнений заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський, і відмовилася від імпорту газу, добробут українців можна було б збільшити в 3,5 рази. “За 25 років незалежності північному сусідові ми заплатили більше 100 мільярдів доларів за газ, це ще один ВВП”, – розповідає парламентарій.

В середньому Україна споживає 32 млрд кубометрів газу за рік (промисловість і населення), а видобуває приблизно 20 мільярдів кубів: інше доводиться імпортувати. Якщо скоротити споживання і відмовитися від імпорту, щорічно можна заощаджувати мільярди доларів. Так, в цьому році Україна в середньому купувала тисячу кубометрів газу за 185 доларів, в наступному році ціна підніметься до 245 доларів.

За словами віце-прем’єра Геннадія Зубка, втрати газу при опаленні будинків – 9 мільярдів кубометрів на рік, ще 2,4 мільярда “пропадає” в системі теплопостачання. Якщо провести модернізацію мереж і утеплити будинки, щорічно можна витрачати як мінімум на 11 мільярдів кубометрів газу менше. Для того щоб створити ринок енергоефективності та провести модернізацію будинків, знадобиться від п’яти до восьми років.

Як розповідає досвідчений енергоаудитор, менеджер проектів ДТЕКЕСКО Сергій Свистюк, більшість будівель, які він обстежив, відповідали низьким класам енергоефективності “Е” і “F”. Такі будинки витрачають від 30 до 70% тепла “даремно”.