Президент України Володимир Зеленський має деякі інструменти впливу у протистоянні, яке розпочав олігарх Рінат Ахметов. Зокрема, він може використати два варіанти.
Обидва – достатньо потужні й можуть вплинути на Ахметова. Про це в коментарі сайту 24 каналу заявив політолог Володимир Фесенко.
Володимир Фесенко уточнив, що інструментами впливу можуть бути правоохоронні органи та відновлення справи “Ротердам+”. Він нагадав, що ще за часів Порошенка НАБУ намагалося відкрити цю справу, але це було невигідно ні Порошенку, ні, безумовно, Ахметову.
Спроба була і за Зеленського. Політолог пояснив, що були певні підозри, а потім цю справу почали блокувати та гальмувати.
Нині ж триває боротьба, адже ексзаступник генпрокурора Віктор Чумак відкликав апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду щодо закриття так званої справи “Роттердам+”. На думку Фесенка, це викликало величезні підозри.
“Навіть суми називають, але я не можу це ні підтвердити, ні спростувати. Дуже делікатна справа, але підозри дуже великі щодо того, чому це було зроблено. Тому, якщо буде відновлена справа “Роттердам+”, то це ризик для Ахметова”,– пояснив експерт.
Окрім “Ротердам+”, у Зеленського є й інші “козирі”. Зокрема, за словами Фесенка, якщо буде гострий стан енергетичної кризи, то можуть бути введені надзвичайні заходи щодо діяльності компаній Ахметова ДТЕК. А в перспективі й зміни до законодавства, антимонопольні обмеження, які можуть вдарити по ДТЕК в енергетичній сфері.
Також можуть бути введені заходи, що підсилять податкове навантаження на компанії Ахметова. Тому у руках президента – більші важелі впливу. Питання полягає в тому, чи вдасться їх ефективно застосувати, бо ефективність державних інституцій в Україні, на жаль, не дуже висока, підсумував Фесенко.
Слова Фесенка підтвердили і експерти Центру протидії корупції в статті на “Українській правді”. Там зазначили, що олігарх Рінат Ахметов боїться, що держава може стягнути у суді завдані збитки в десятки мільярдів гривень у справі про “Роттердам+”, оскільки саме Ахметов є бенефіціаром компанії ДТЕК, яка контролює більш як 80% видобутку вугілля в Україні.
Схема із впровадженням формули “Роттердам+” була потрібна ДТЕК для покриття заборгованості за кредитами, яка зросла після 2014 року у зв’язку із різкими валютними коливаннями, пишуть експерти. Такі витрати вирішили покласти на споживачів ринку.
Скерування справи в суд надасть державі принаймні шанс стягнути з реалізаторів завдані збитки, які, за висновками слідства, становлять майже 40 млрд грн. Саме цього боїться Ахметов, зазначає ЦПК.
Нагадаємо, що формула з’явилася у березні 2016 року. Її затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Члени НКРЕКП погодили нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію, передбачили порядок формування тарифу для теплової генерації, якого до цього не існувало.
Вартість вугілля як складову ціни (тарифу) на електроенергію теплових електростанцій почали рахувати за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”.
Проте, компанії фактично не несли витрати на транспортування вугілля з-за кордону, оскільки використовували вугілля українського видобутку. Тобто споживачів змусили платити за витрати, яких фактично не було і які суперечили закону. Формула проіснувала до 1 липня 2019-го.
У серпні 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро повідомили шість підозр: ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку, колишньому директору ДП “Оператор ринку” Володимиру Євдокімову, ексначальнику управління енергоринку НКРЕКП Тарасу Ревенку, ексначальнику відділу комісії Володимиру Бутовському і двом топменеджерам ДТЕК Ахметова Борису Лісовому та Івану Гелюху.
Їм інкримінують зловживання службовим становищем. Підозрюваним загрожує до шести років позбавлення волі.
