Президентську резиденцію у Львові на вулиці Глінки, 12 вже тричі виставляли на аукціон. Охочих купити не знайшлося. Стартова ціна, яку встановила обласна рада, – 29 млн грн.
Площа будинку – 490 кв. м. Є ще ділянка 16 сотих, яку у подальшому можна приватизувати. Цей будинок був збудований у 1937 році як приватна садиба. У 1970-х тут був відомчий готель облвиконкому. За Незалежності – призначений для поселення делегацій, що прибувають на Львівщину.
"Купляти його під житло – надто дорого. Багаті люди собі кращі варіанти за таку ціну знайдуть, – пояснює Микола Бандра із обласної ради. – Він більше пасує під комерційні цілі, однак зараз це не на часі через ситуацію в країні. Та і зобов'язання власник отримає великі – це пам'ятка архітектури місцевого значення. Ну і ціну ми встановили високу."
Депутати виставили будинок на аукціон, бо упродовж останніх років він майже не використовувався. У ньому з українських президентів часто перебували Віктор Ющенко та Леонід Кучма. Зараз перші особи країни надають перевагу поселенню у готелях та садибах. За таке перебування не завжди платить обласна рада. А утримувати будинок – дорого для обласного бюджету.
"Хоч вілла у хорошому стані, але вже не відповідає сучасним стандартам. Потребує капітального оновлення. На це потрібні гроші. Бо і візитів стало значно менше. Тобто неефективно вкладати у цю резиденцію. Кошти від продажу підуть у бюджет розвитку – на будівництво, ремонти, соціальні об'єкти".
З бюджету обласної ради на будинок щороку виділяють 170 тис. грн на обслуговування.
Gazeta.ua отримала офіційні розрахунки витрат за 2013 рік. На будинок, у якому ніхто не мешкає, є лише адміністратор, двірник і немає охорони зокрема витрачається:
– на хімічні засоби – 11 155 тис. грн
– технічне обслуговування паливної – 20 тис. грн
– охорону – 18 тис. грн
– оплату комунальних послуг та носіїв – рівно 99 тис. грн.
У семи кімнатах будинку є меблі в хорошому стані, деякі – з суцільного дерева та обшиті шкірою.
"Ми ще не задумувалися, куди вони підуть, – каже Бандра. – важко сказати."
Оглянути віллу кореспонденту Gazeta.ua допомагає адміністратор, яка приходить сюди час від часу. Жінка пропрацювала тут 16 років. Називати своє прізвище категорично відмовляється. Каже, що звуть її Марія.
У будинку є два поверхи, підвал з басейном і каміном, сауною, автономне опалення, кухня з трьома холодильниками, дві плити, два санвузли, великий балкон. Окремо – президентський номер, окремо – кімнати для охорони. Є кілька телевізорів. Сам будинок – у зеленому районі біля парку.
Мийних засобів ніде не видно. На запитання, де вони, адміністратор знизує плечима. Минулого року звільнили прибиральницю.
"Хто тут тільки не приїжджав! – каже жінка. – Був Михайло Горбачов, усі секретарі компартії. За Незалежності – майже усі прем'єр-міністри, голови СБУ та Генпрокуратури. Леонід Кучма був разів шість. Віктор Янукович лише за прем'єрства. Прем'єр–міністр Австралії з дружиною у нас перебували 34 дні. Режисери були. З дружиною і дітьми тільки Віктор Ющенко приїжджав. А зазвичай тут – тільки протокол і нічого зайвого."
До візитів купляли живі квіти у кожну кімнату. Висіли картини з Картинної галереї.
"Кучма спочатку не довіряв нам. Коли збирав ректорів, стояла рама при вході. Привозив із собою навіть холодильні установки. А вже потім не робив цього. У нас як приймають гостей? Перед візитом робимо генеральне прибирання і приїжджає санепідемстанція. Я зустрічаю і поселяю. Домовляємося із якимось рестораном, він привозить сюди свою їжу. Дещо готує на місці, – жінка показує вхід із кухні у їдальну з круглим столом. – Їли звичайну їжу. Кучма, пригадую, любив вареники з вишнею і з маком. Квашені крученики з капусти ішли на ура. Кучма сауни не любив. Більше Ющенко її відвідував, з губернатором Петром Олійником, нині покійним. Ющенку подобалися картини, які висять на сходах", – показує на сходову клітку. На малюнках – казкові тварини.
"Юлія Тимошенко не хотіла вечеряти з делегацією, – продовжує. – Сказала, що їй треба подумати і зібратися з думками перед виступом, вибачилася і пішла нагору. Вечерю їй подали в номер.
Яценюк не любив охорони біля себе. Прийшов, зняв одразу свою червону краватку, кинув на диван. Після вечері переодягнувся, взяв окуляри і пішов гуляти містом."
Жінка запрошує присісти у вітальні на шкіряних коричневих диванах.
"Їх трошки зіпсували охоронці, – каже. – Коли взяли під арешт суддю Ігоря Зварича, то слідчі у нас працювали. Їх охороняв "Беркут". Ці хлопці тут сиділи і своїми спецівками та зброєю трохи зашморгали дивани."
Наполягаю розповісти про Януковича.
"Приїхав без настрою. Вечерю подали йому в номер. Зранку поснідав у столовій. А в приймальні його уже чекав Петро Олійник. Янукович сказав покликати його в кабінет, і в той день Олійник був звільнений."
Зарплата в адміністраторки – 1960 грн. Запевняє, що чайові давали лише режисери та композитори.
"Анатолій Кінах був у нас з дружиною. Коли відбули, телефонує мені його дружина з аеропорту: "Дорога моя, глянь, чи не залишила я своє колечко у ванні?" Біжу – лежить на умивальнику, з отакенним каменем. Задзвонила їм. За мить з мигалками приїхала охорона, забрала. Літак притримали."
