Побожні галичани, для яких похід на Службу Божу в неділю і у свята обов'язковий, грошей на церкву не шкодують. Хто десятку, а хто і сотню гривень покладе під час молебню в тарілку для церковної милостині. Священики кажуть, що пожертвування – справа особиста і добровільна.
Але, як виявилося, у звичайній сільській церкві (греко-католицький обряд) на Львівщині віруючі зобов'язані платити, і навіть є щомісячна "такса" на потреби храму.
Днями на двері сакральної установи в одному з сіл Жовківського району з'явилися списки боржників, які не заплатили церковні пожертви ще з минулого року.
На бланку надруковано в стовпчик прізвища тих, що провинилися перед священнослужителями і Господом, а навпроти значиться сума боргу – від 30 до 350 гривень. А внизу підписи членів церковного комітету.
Інформація про це швидко поширилася в Інтернеті. До списків церковних боржників львів'яни поставилися по-різному. Одні не приховують обурення і цікавляться, чи будуть злісних неплатників відлучати від церкви і піддавати анафемі. А може, і зовсім батюшки відмовляться хрестити, вінчати і ховати таких громадян? Інші ж нагадують, що храми утримували містили віруючі, і ще в Біблії сказано про горезвісну "десятину" на потреби храму.
Хто має рацію в цій історії, кожен вирішує для себе сам. Але виходить, що в наше матеріальне століття навіть в храмі Божому без грошей робити нічого.