У роки президентства Віктора Януковича Михайло Чечетов став одним із найвідоміших облич партії влади, а на початку 2000-х керував найскандальнішими приватизаційними процесами в Україні.
В ніч проти 28 лютого 2015 року колишній перший заступник керівника фракції Партії регіонів Михайло Чечетов помер.
За версією міліції, пан Чечетов вистрибнув з вікна своєї квартири на 17 поверсі. Цю версію підтверджує дружина, яка у той час перебувала в квартирі.
За кілька днів до того Михайла Чечетова випустили з СІЗО під заставу у п'ять мільйонів гривень. Його підозрювали у справі про махінації під час голосування за закони "16 січня", в рамках якої він свідчив про роль керівників фракції та парламенту під час голосування.
Напередодні ввечері генеральний прокурор Віктор Шокін заявив, що Михайлу Чечетову невдовзі висунуть звинувачення й в інших справах.
Політики вже говорять, що пан Чечетов міг дати багато свідчень щодо представників колишньої влади, а також щодо приватизаційних процесів 2000-х років, коли він очолював Фонд державного майна України.
Економіст і чиновник
В останні роки депутатства пан Чечетов став популярним спікером Партії регіонів й роздавав коментарі на всі теми.
На тлі здебільшого неохочих спілкуватися членів Партії регіонів пан Чечетов користувався у журналістів неабиякою популярністю.
Михайло Чечетов на посаді голови Фонду держмайна був однією з важливих фігур за президента Леоніда Кучми
Проте на початку 2000-х років у нього був іший імідж – економіст, чиновник і керівник приватизації.
Михайло Чечетов народився в Курській області Росії 1953 року.
В 70-х роках почав працювати на шахтах Донбасу, а 1979-го закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Пізніше у ньому викладав.
В 1994 році обрався до парламенту у виборчому окрузі Донецької області. В 1998 році він програв вибори до Ради, але згодом отримав посаду першого заступника Фонду державного майна України (ФДМУ).
З призначенням Віктора Януковича прем'єр-міністром пан Чечетов у 2003 році став керівником ФДМУ.
За час його роботи у фонді відбулися деякі приватизації, які експерти називали сумнівними через занижені ціни продажу. Навідомішими була приватизація комбінату "Криворіжсталь".
2005 року правоохоронці допитували Михайла Чечетова, й він давав свідчення про приватизацію "Криворіжсталі", після чого її забрали у компаній Ріната Ахметова та Віктора Пінчука й продали на повторному конкурсі за значно вищою ціною.
Пан Чечетов також давав свідчення щодо тіньових схем приватизації підприємств важкої промисловості багатьма українськими мільярдерами, на основі чого тодішній глава МВС Юрій Луценко обіцяв гучні справи.
Пан Чечетов був частим гостем на телеефірах
Проте вони так і не були розслідувані.
Згодом за списком Партії регіонів він обрався до Верховної Ради. Перегляд результатів приватизації часів президентства Леоніда Кучми закінчився на прецеденті з "Криворіжсталлю".
"Рука Партії регіонів"
Після Помаранчевої революції пан Чечетов деякий час викладав у Харківському національному економічному університеті, а в 2006-му, 2007-му та 20012 роках обирався до Ради за списком ПР, займаючи посаду заступника керівника фракції.
В парламенті Михайло Чечетов поступово втрачав імідж економічного експерта.
Він був доступним для преси і охоче коментував усі дії влади та Партії регіонів.
Свого часу парламентські журналісти навіть оголошували йому бойкот.
Це сталось у грудні 2010 року. Тоді у парламенті сформувалась більшість, підконтрольна президенту Віктору Януковичу.
Якраз набирали обертів кримінальні справи проти Юлії Тимошенко, і опозиція заблокувала трибуну.
Вночі депутати з Партії регіонів прорвалися до президії та влаштували бійку, кількох травмованих опозиціонерів вивезли карети швидкої допомоги.
Попри це Михайло Чечетов вийшов до журналістів та переконував, що регіонали нікого не били та силу не застосовували.
"Ми ж не відповідаємо, хто де побився. Може, хтось десь пиво пив, склянкою по голові вдарили. У них костюми від Бріоні, тому ми обережно з них пил здували", – заявив пан Чечетов.
Хоча відеокадри тих подій демонстрували зовсім іншу картину.
Можна оцінити красу гри Партії регіонів, коли ми політичних опонентів розвели як котенят
Михайло Чечетов
Свою найвідомішу фразу Михайло Чечетов сказав 2012 року. Тоді, напередодні виборів більшість ухвалила резонансний мовний закон.
Зранку опозицію запевнили, що голосувати щодо мови не будуть, проте проект несподівано поставили без обговорення і проголосували.
"Можна оцінити красу гри Партії регіонів, коли ми політичних опонентів розвели як котенят. Важко уявити, з чим їм тепер іти на вибори", – заявив він тоді про мовний закон.
Проте найбільшу славу йому принесла головна функція, яку він виконував у парламенті з 2010 по 2014 роки, – керував голосуваннями фракції регіоналів.
Яке б голосування в Раді не відбувалось, саме від його помаху руки залежав результат.
Пан Чечетов мав шахматку, які рішення Партія регіонів підтримує, а які – ні. Якщо він піднімав руку догори – голосування "за", якщо робив горизонтальний помах – голосування "проти".
Однопартійці пана Чечетова казали, що він у такий спосіб інформує депутатів про рекомендації фракції.
Арешт і застава
На дочасних парламентських виборах 2014 року Михайло Чечетов не балотувався. Останні місяці про нього майже нічого не було чути, і він спокійно жив у квартирі на лівому березі Києва.
У середині лютого генеральна прокуратура почала затримувати фігурантів справи щодо махінацій при ухваленні скандальних "законів 16 січня".
Стандартний жест Михайла Чечетова – фракції рекомендують голосувати "за"
У ній проходять колишні віце-спікер Ігор Калетник, голова лічильної Ради комісії Володимир Олійник, член цієї комісії Михайло Чечетов та голова фракції ПР Олександр Єфремов.
Їм закидали, що за відсутності низки депутатів у залі вони проводили голосування руками і рахували відсутніх депутатів.
Пани Калетник та Олійник покинули Україну, Олександра Єфремова випустили під заставу у 3,65 мільйона гривень.
Михайла Чечетова випустили під заставу 5 мільйонів гривень, яку за нього вніс бізнесмен і депутат Вадим Новинський.
На суді пан Чечетов заявляв, що підрахунок голосування 16 січня вели керівники фракцій і голова лічильної комісії, а не він.
Ввечері перед самогубством генпрокурор Віктор Шокін сказав, що Михайлу Чечетову мають намір висунути підозри в нових справах, проте не уточнив, в яких саме.
За твердженням радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, пан Чечетов залишив передсмертну записку, в якій нібито написав, що вже немає сил далі жити.
Хоча деякі політики у соціальних мережах сумніваються у самогубстві та згадують подібні історії з посадовцями після Помаранчевої революції, коли за дивних обставин застрелились Юрій Кравченко та Георгій Кирпа.
У Михайла Чечетова залишилась дружина та донька.
Донька пана Чечетова Тетяна працює заступником мера Харкова Геннадія Кернеса й керує справами виконкому.