Німеччина переймає керівництво силами Об'єднаної оперативної групи підвищеної готовності НАТО. На даний момент чисельність групи становить п'ять тисяч солдатів, а з 2019 року збільшиться до восьми тисяч військовослужбовців, окрім того, буде збільшена чисельність відповідної техніки, передає DW.

Як повідомляється, з 1 січня 2019 року провідна роль в Об'єднаній оперативній групі підвищеної готовності НАТО буде належати Німеччині.

У кризовій ситуації Об'єднана оперативна група підвищеної готовності НАТО повинна бути готова за 48 годин перекинути в зону конфлікту близько 8 тисяч військовослужбовців.

Військовослужбовці знаходяться в стані повної бойової готовності. Крім Німеччини, в групі присутні військовослужбовці Бельгії, Латвії, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Франції та Чехії.

Щодо України, то річна національна програма співпраці України з Організацією північноатлантичного договору на 2019 рік буде схожою на плани дій щодо членства тих країн, що вступили до Альянсу.  Про це повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції  Іванна Климпуш-Цинцадзе під час підсумкової прес-конференції.

Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом

Вона розповіла про підготовку проекту Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2019 рік: «Ми вперше матимемо державний документ, який у 2019-му визначатиме чіткі стратегічні цілі, пріоритетні завдання на цей конкретний рік. Більше того, ми запроваджуватимемо чіткі індикатори з оцінки виконання цих завдань».

За словами віце-прем’єра, документ — дуже серйозний прорив, адже раніше були паралельні програми зі схожими цілями, але розпорошували кадровий потенціал. «Наприклад, якщо у 2018 році у нас РНП має 73 цілі і 454 заходи, то за перші дев’ять місяців було виконано 51% всіх завдань, на 45% ще триває виконання, а 4% перенесені на наступний квартал, тобто на перший квартал 2019 року», — заявила вона.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що в НАТО інтегруються не Збройні сили України, а вся країна. Тому в річній національній програмі йдеться про велику кількість завдань у сфері демократизації, освіти, покращення умов ведення бізнесу, проведення судової реформи тощо. Тут не йдеться суто про сектор безпеки та оборони, який змінюється відповідно до стандартів НАТО.

Урядовець зазначила, що Україна в межах функціонування безвізового режиму з Європейським Союзом, який діє з 11 червня 2017 року, розвиватиме співпрацю у сфері захисту прав людини в інтернеті. «Я рада, що ми в Україні поділяємо позитивну оцінку, яку отримали щодо виконання Україною зобов’язань з безвізу. Звичайно, є над чим працювати, є на чому зосереджуватися», — заявила вона.

\