Національний банк погоджував на топпосади у фінустановах осіб, причетних до “банкопаду” 2014-2017 років.

Про це ексдиректор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук розповів в інтерв’ю ЕП.

За його словами, до різних кандидатів могли застосовуватися різні стандарти під час погодження на посади.

“Є випадки, коли людям ставлять кілька десятків питань, підловлюють на якійсь одній не зовсім точній відповіді і потім стверджують, що цього більш ніж достатньо, аби людину відхилити”, – розповів Ваврищук.

Водночас, продовжив він, часом кандидати “не можуть навіть чітко сформулювати відповідь на запитання, якою є роль правління чи наглядової ради, наприклад, у системі управління ризиками чи в системі фінансового моніторингу”. Попри це більшість членів комітету їх погоджує.

“НБУ погоджував людей, які, наприклад, голосували за рішення про видачу кредитів неплатоспроможним позичальникам у банках, що в подальшому стали банкрутами”, – заявив Ваврищук.

Крім того, він заявив, що конфіденційна інформація під час погодження кандидатів “виходить” за межі НБУ. Так, після негативних рішень кваліфікаційної комісії банки відкликали заявки на своїх кандидатів. На можливе фінальне відхилення комітету ці кандидати вже не надходили.

Відзначимо, “Банкопадом” називають період 2014-2017 років, коли майже 90 банків визнали неплатоспроможними, а тисячі українців втратили свої заощадження. Відзначимо, що на той момент НБУ очолювала Валерія Гонтарева.

За час, коли вона очолювала НБУ, з ринку “пішли” понад 80 банків. Якщо у січні 2014 року в Україні працювали 180 банків, то на 1 лютого 2017 року їхня кількість скоротилася до 93. Критики цієї політики назвали цей процес “банкопадом”.

Раніше секретар Ради нацбезпеки Олексій Данілов заявив, що РНБО розгляне питання “банкопаду” і відповідальних за нього осіб.

“Наступний кейс, який буде розглядатися в Раді національної безпеки і оборони за дорученням президента України, – як сталося так, що грошей немає, олігархи додаткові з’явилися після, скажімо так, “банкопаду” в нашій країні. Це речі, які повинні бути абсолютно публічними”, – заявив він.

Як писав, Засновник “Київського фондового центру” Олександр Гончаров, Навряд чи перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова у одному зі своїх виступів могла знайти більш красномовне підтвердження “ефективності” керівництва Валерії Гонтарєвої, ніж той факт, що до 2019 року комерційних банків залишилося всього лише 76! Є про що замислитися, адже тільки у 2013 році в Україні було зареєстровано 179 банків (у кращі періоди їх число доходило до 188).

Навряд чи в нашій країні хтось забуде реальне знищення української банківської системи (так званий банкопад), яке жорстко проводила Валерія Гонтарєва з 2014 року і до свого звільнення. Правда, не всі банки, що потрапили в розстрільний список зачистки, змирилися зі своєю долею.

На інтереси вкладників Лері теж було начхати, разом зі скороченням кількості банків впав і рівень життя населення. З 2014 по 2015 роки кредити юрособам, тобто економіці, що виробляє, впали з 710 млрд грн до 458 млрд грн, а кредитування населення – з 144 млрд грн до 91 млрд гривень. Різке падіння рівня життя українців та, отже, національної економіки можна показати однією цифрою – ВВП за вказаний період впав на 40%! Цей та інші показники відображені в дослідженнях USAID. Причому, роль банків в економіці України скоротилася з 84,1% ВВП у 2015 році до 38,2% в 2018 році! Безперечне досягнення Лери.

А прямі фіскальні витрати за рахунок нас, платників податків, на подолання банківської кризи склали, вдумайтеся, 14% ВВП! Спасибі тобі, Лера, як там в Лондоні? І все ж, у цій історії не те що крапку – кому ставити рано, будемо стежити.