Міністерство соціальної політики розробило нову регресивну шкалу для єдиного соціального внеску (ЄСВ), передає Корупція.Інфо
Зараз внески платять з зарплат не вище 55,8 тис. грн., решта суми звільняється від внеску. У новому ж варіанті чиновники пропонують стягувати внески з усього розміру зарплати. У міністерстві підрахували: таке нововведення дозволить додатково зібрати 5 млрд грн. до Пенсійного фонду (ПФ). Правда, відповідний законопроект ще повинен пройти голосування в парламенті і отримати підпис президента.
Індексація пенсій військовослужбовцям, спеціальна формула розрахунку пенсії для українців з низькими зарплатами – на все це потрібні гроші. І чим більше розрив між витратами і власними доходами ПФ, тим більше доведеться заплатити кожному українцю. Журналісти розібралися, як і чому в Україні змінюють «податок» на пенсії і кого торкнуться нововведення.
Що і для кого змінюють
За інформацією Rеаlіst, «дірка» в Пенсійному фонді в цьому році буде на рівні 140 млрд грн. У всякому разі, така сума передбачена в державному бюджеті. У самому фонді уточнюють, що «чистий» дефіцит в кілька разів менший. Якщо відняти від 140 млрд грн. «невластиві» Пенсійному фонду витрати, наприклад, доплати до мінімальної пенсії, спеціальні виплати пільговим категоріям тощо, виявиться, що «чистий» дефіцит знаходиться на рівні 30 млрд грн. На даний момент кожен українець платить в Пенсійний фонд двічі. Перший раз – єдиним соціальним внеском зі своєю зарплати, а другий – податками через дотації з держбюджету.
І платити доведеться як мінімум на 10 млрд грн. більше. Саме в таку суму уряду обійдеться підвищення пенсій військовослужбовцям. У Мінсоцполітики вже знайшли, де додатково «взяти» 5 млрд грн. Заплатять багаті. Єдиний соціальний внесок (велика частина якого йде на пенсії) сплачується з зарплати розміром не більше 55,8 тис. грн. Решта суми звільняється від сплати ЄСВ. Міністр соцполітики Андрій Рева пропонує прибрати обмеження і нараховувати внесок з усієї зарплати, навіть якщо вона обчислюється мільйонами грн.
Ми розробили регресивну шкалу, яка дозволить нараховувати соціальні внески з усієї суми зарплати, – цитує міністра прес-служба відомства.
Експерт з пенсійних питань Реанімаційного пакету реформ Галина Третьякова розповідає:
Ми стоїмо перед етапом, коли уряд пообіцяв комусь зробити життя кращим, але не передбачив ресурс на це.
У ситуації, коли потрібно збільшити доходи Пенсійного фонду, найлегше або збільшити ставку ЄСВ, або розширити базу оподаткування. Другим шляхом і йде уряд. Нововведення з ЄСВ торкнеться 60 тис. чоловік. Це ті українці, які офіційно заробляють більше 55,8 тис. грн. Наприклад, з щомісячною зарплатою в 1 млн грн. на даний момент розмір ЄСВ складе 12,2 тис. грн., а якщо обмеження приберуть – вже 220 тис. грн. Тобто роботодавцю доведеться додатково витратити 207,8 тис. грн або ж на цю суму зменшити зарплату «чистими».
Доходи підприємства не зміняться, але при цьому фонд оплати праці доведеться значно збільшити. Тому частина роботодавців просто сховає в «тінь» зарплати високооплачуваних співробітників, впевнена Галина Третьякова.
Правда, як заявив Андрій Рева, ставка в 22% буде застосовуватися не на всю суму зарплати. Велику зарплату поділять на кілька частин, з першої будуть стягувати 22%, а далі ставка стане знижуватися.
Звичайно, було б здорово, якби відраховувались всі 22%, скажімо, з 7 млн грн., але це може привести до того, що почне скорочуватися розмір самої зарплати. Тому ми і розробили механізм, який дозволить проводити відрахування таким чином, що сума, з якої обчислюється ЄСВ, буде рости, а відсоток знижуватися, – заявив Рева.
Грошей не вистачає, але прогнози оптимістичні
У 2016 році в Україні знизили ставку ЄСВ до 22% (до цього розмір внеску варіювався залежно від професії і в середньому становив близько 37%). В результаті такого рішення «діра» в бюджеті ПФУ досягла рекордних 145 млрд грн. Наприклад, в 2014-му фонд за рахунок соцвнесків отримав 160,5 млрд грн., в 2015-му – 169,8 млрд, а в 2016-му – лише 107,1 млрд грн.
У минулому році, навіть з урахуванням підвищення мінімалки, вдалося зібрати 158,9 млрд грн. Це на 10 млрд менше, ніж двома роками раніше. Фактично доходи ПФ скоротилися, а витрати – виросли. Так, у жовтні минулого року уряд «осучаснив» уже призначені пенсії, а в цьому році прийняв рішення окремо індексувати пенсії військовослужбовцям. Крім того, вже найближчим часом в Кабміні обіцяють переглянути формулу розрахунку пенсії для українців з низькими зарплатами. Заступник міністра соцполітики Микола Шамбір пояснив, що мова йде про підвищення для таких категорій ролі стажу при розрахунку пенсії. Як відомо, в рамках реформи «вартість» року стажу скоротили з 1,35% до 1%. Пропорційно знизилися і всі пенсії, які будуть призначатися після реформи. В результаті «осучаснення» значну прибавку в основному отримали ті українці, зарплати яких були значно вищими за середні.
Додаткові витрати вимагають і нових надходжень. У минулому році вони зросли практично на 50 млрд грн. У Міністерстві соціальної політики в першу чергу таке зростання пояснили підвищенням мінімалки. Однак частина експертів припускає, що свою роль зіграла й інфляція.
У нас в 2015-му інфляція склала 43,3%. Зарплати зростають із запізненням в 1,5-2 роки. Цей час йде на те, щоб підприємства переорієнтувалися, отримали додатковий прибуток за рахунок зростання цін. Свою роль тут відіграє і конкуренція – якщо не піднімати зарплати, кадри просто будуть мігрувати за кордон. Вплинули й інші фактори. Але я б сказала, що в цьому році такого значного зростання зарплат, а значить і доходу Пенсійного фонду, вже не буде. Тут потрібно чітко розділити вплив підвищення мінімальної зарплати і вплив інших факторів, – пояснила Галина Третьякова.
Якщо уряд виконає всі обіцянки, а зарплати різко не виростуть, дефіцит Пенсійного фонду може знову переступити позначку в 140 млрд грн. Частина «дірки» компенсує розширення бази ЄСВ для «багатих», однак за решту заплатить кожен українець. Дефіцит компенсують з державної скарбниці. І навіть офіційно безробітний, який купує продукти і послуги в Україні, платить ПДВ і поповнює бюджет, а значить, покриває витрати держави.
В ідеалі ж і зарплати, і пенсії повинні рости паралельно з економікою. Формула тут одна: розвивається бізнес – ростуть зарплати і купівельна спроможність – збільшуються податкові відрахування – з'являється можливість підвищувати пенсії. У будь-якому іншому випадку зростання пенсій призведе до поглиблення дефіциту, платити за який доведеться кожному українцю.