Міністр оборони Олексій Резніков вважає доброю ідеєю залучення України до оборонної стратегії НАТО на наступні 10 років. про це він сказав під час Міжнародного безпекового форуму GLOBSEC-2022.

«На першому етапі ми хочемо підвищити наші спроможності. Далі – обговорити наше майбутнє сусідство з росією», – сказав Резніков.

Він також звернув увагу, що НАТО намагається посилити східний фланг, у цій перспективі під час Саміту в Мадриді має бути прийнято оборонну стратегію на наступні 10 років.

«Я думаю, якщо ми говоримо про членство України в Альянсі де-факто, а не де-юре, це було б дуже хорошою ідеєю, щоб Україна була частиною цієї стратегії, адже ми є частиною східного флангу Європи, НАТО, ЄС. Це було б виграшною ситуацією для усіх. Тому що, на жаль, кремль не відлетить в космос на технологіях Ілона Маска», – додав міністр.

На його думку, правильним було рішення держав-членів НАТО залучити Україну до Кіберцентру НАТО в Таллінні, що особливо актуально в умовах збройної агресії росії.

«Обмін досвіду дуже важливий. Тепер намагаємося отримати більше засобів радіоелектронної боротьби для протидії російським безпілотникам. Сили оборони України потребують теж дронів для розвідки, наведення артилерії. Ми повинні «осліпити» російських загарбників, але зберегти свої «очі», – наголосив Резніков.

Під час участі у панелі Міжнародного безпекового форуму GLOBSEC-2022 міністр оборони Олексій Резніков, заявив, що Україна потребує спрощених і прискорених процедур постачання зброї. Тим часом Міністр оборони США (глава Пентагону) Ллойд Остін повідомив, що приїде з візитом до Брюсселя для обговорення оборонних питань України. Це буде третя зустріч міністрів оборони країн НАТО та союзників у форматі “Рамштайн”. Які очікування від неї? Чи можуть союзники України вдатися до кардинальних заходів з метою перемоги над Росією? Експерти поділилися своїми думками для видання “Коментарі”.

На думку політичного експерта, дипломата Вадима Трюхана, третя зустріч міністрів оборони держав, які фактично сформували наприкінці квітня антипутинську коаліцію, стане знаковою.  За його словами всі ці фактори впливають на здатність держав, які вважаються членами демократичного вільного світу, зробити свій внесок у зусилля, спрямовані на протидію агресивним завойовницьким планам путінської нацистської росії. 

Він нагадує, що дуже мало часу минуло після другої зустрічі у форматі Рамштайн – лише три повні тижні. І, відповідно, сподіватися на якісь революційні рішення Рамштайна-3 про постачання нової зброї, після “Гарпунів” та HIMARS не доводиться.

“Ситуація змінюється наскільки динамічно, що про деякі довгоочікувані сюрпризи ми можемо почути. Наприклад, про постачання військових літаків. Недаремно кілька днів тому один із високопоставлених американських генералів публічно говорив про необхідність їх надання Україні. Причому як радянських МиГов, а й їхні західних сучасніших аналогів. Очевидно, мова насамперед про F-15/16. Ще однією інтригою буде кількість учасників зустрічі. На другу, нагадаю, прибуло на 5 представників іноземних держав більше, ніж на першу (44), зокрема Ірландію та Австрію. Думаю, зараз тривають напружені негласні консультації з низкою інших держав, яких Україна, США як лідер коаліції, а також інші учасники хотіли б бачити у цьому безпрецедентно потужному клубі”, – зазначає він.